- This topic has 458 відповідей, 13 учасників, and was last updated 11 місяців, 1 тиждень тому by
.
-
Записи
-
Да, вы правы, вспомнил что действительно были выведены из строя два пролета с правого берега. Один уронили, на втором повредили крепления пролета к опорам. Тут еще вопрос кто это сделал, версии разные, махновцы, беляки и т.д.
Якщо не проти, теж доповню трохи про фото з мостом.
27 січня 1924 року в Єкатеринославі відбувалися траурні заходи до поховання В.Леніна.
Газета “Звезда” за 29 січня описувала ці події.
https://libraria.ua/numbers/946/55879Траурна процесія рушала маршрутом по пр.Карла Маркса до Жовтневої площі, де відбувався мітинг.
Брали участь (якщо вірити газеті) 40 тисяч осіб. У тому числі брали участь й жителі Задніпров’я – працівники кісткопереробного, лісопильного та інших заводів.Attachments:
Цікавим є питання як саме така кількість людей змогла переміститися через міст.
“Вестник Екатерининской жел. дор. 1 октября 1925 года № 19”, у статті “Из недавнего прошлого” описується як переміщалися через пошкодженний міст у 1919 році. Мабуть, на 1924 рік уже був повнофункціональний тимчасовий міст.
Attachments:
Дякую!
Там на сайті музея Ви, мабуть, бачили фото юних Спартаківців, щоправда, мабуть, їхня назва не від завода.Цікавим є питання як саме така кількість людей змогла переміститися через міст.
«Вестник Екатерининской жел. дор. 1 октября 1925 года № 19», у статті «Из недавнего прошлого» описується як переміщалися через пошкодженний міст у 1919 році. Мабуть, на 1924 рік уже був повнофункціональний тимчасовий міст.
Насколько я читал из той же прессы, если не спутал даты, мост временно восстановили еще в 1920г. А уже в 1925г. закончили капитальное восстановление моста.
Это кстати еще раз показывает насколько богатая у нашего моста №1 история. Впору писать отдельную книгу или снимать кино).Дякую!
Там на сайті музея Ви, мабуть, бачили фото юних Спартаківців, щоправда, мабуть, їхня назва не від завода.О, дякую. На фото звернув увагу. Але вік на фото аж надто дитячий, не робітничий. Тому й не припускав, що спартаковці зі статті та ті, що на фото – одні й ті самі.
Можливо, то діти з дитбудинку, яким опікувалися робітники того заводу…Цікавим є питання як саме така кількість людей змогла переміститися через міст.
«Вестник Екатерининской жел. дор. 1 октября 1925 года № 19», у статті «Из недавнего прошлого» описується як переміщалися через пошкодженний міст у 1919 році. Мабуть, на 1924 рік уже був повнофункціональний тимчасовий міст.
Насколько я читал из той же прессы, если не спутал даты, мост временно восстановили еще в 1920г. А уже в 1925г. закончили капитальное восстановление моста.
Это кстати еще раз показывает насколько богатая у нашего моста №1 история. Впору писать отдельную книгу или снимать кино).Здавалося б, є у місті ціле управління Придніпровської залізниці. Зі своїми архівами, зі своєю газетою. Можна було б історію мосту описати до рівня “хіманаліз металоконструкцій у різні роки”, скрупульозно.
Однак, “Это ж ведь очень и очень! Да! Да! Но нет!”.Така от задача.
Начебто, існують такі фото
Пассажиры в зале ожидания поездов железнодорожного вокзала в городе Днепропетровске
Вид комнаты для ночлега пассажиров на железнодорожном вокзале города Днепропетровска; пассажиры за игрой в домино, чтением газет.
http://photo.rgakfd.ru/photo/1196316
http://photo.rgakfd.ru/photo/1196314
Зйомка 1937 року, автор – Шайхет А.С.А от фотографій у мережі немає.
Шкода, старий вокзал зсередини.Вечерський. Повінь. Дещо визначилося. Решту видів – ті, що з приватним сектором, – я не знайшов.
Звертає на себе увагу суттєва різниця 1931-го року із 1941-м. Може той приватний сектор взагалі за той час пішов? Але запрошую все ж його пошукати.
Ключем до розв’язання постала, певна річ, перша фотографія – все-таки на ній пару непогано впізнаваних елементів. “Висотку” на дальньому плані праворуч – не ідентифікував. Поки що схиляюся, що це Медінститут, але не впевнений. (Може це взагалі 3, 4 корпуси університета?) На другій і третій маємо змогу насолодитися виглядом вул. Різничної. Будинок на Ламаній (чи Ламаному пров.?), мабуть, взагалі існував ще на нашій пам’яті.
До речі, десь тут хтось питав про “калюжу” на місці Січеславська набережна, 37. Ну от, для Вас від фотографа Вечерського історія її берегів у фотографіях.Спасибо, Алексей, разгадали давнюю загадку.Но вопрос что за эти два “глаза” в луже остается открытым.
Висловлюючи щиру подяку Олександрові Волоку і Нурії Бусигіній, хочу знов повернутися до цієї фотографії https://www.flickr.com/photos/alexander_volok/50009857193/in/album-72157714725080098/. Тут її наведено без будь-яких обрізань, і з підписом, начебто, все гаразд. Але я, як і раніше, геть не знаходжу місця зображеній сцені на тодішній вул. Тихій.
Запрошую до обговорення і прошу висловлювати Ваші міркування, де це знято? Може я не бачу чогось очевидного?Але я, як і раніше, геть не знаходжу місця зображеній сцені на тодішній вул. Тихій.
будівля могла не дожити до наших днів .
будівля могла не дожити до наших днів .
Всю післявоєнну Мечникова встиг зафотографувати В. Г. Путій (зібрано О. Волоком тут https://www.flickr.com/photos/alexander_volok/albums/72157693264302100), а на додачу тепер же ж у нас є найпотужніша зброя – аерофото 1941 р.
- Вибачте , ви повинні увійти в систему , щоб відповісти в темі .