- This topic has 908 відповідей, 10 учасників, and was last updated 4 місяці тому by
.
-
Записи
-
Всі фотграфії міських вагонів — на відміну від усіх фотографій бельгійських вагонів — із фарою не на даху, а спереду кабіни…
Ні, не всі. Знайшов я два вагони (а може, один і той самий) із характерними високими бортами і без фари. Може це В. Е. К. (В. Б. К., В. К. К.) або Ганц?
Attachments:
Да. M.A.N. получился путем объединения Аугсбургской и Нюрнбергской машиностроительных фабрик в 1898 ноду. Здесь вопрос больше философский. Считать ли продукцию предшественников какой-либо компании, как продукцию преемника или выделять в отдельную. Наш источник информации – журнал «Straßenbahn magazin» за ноябрь 1988 приводит фото (последний скан загруженный мной) каталога компании за 1928 год, где M.A.N. указывает на вагоны, как на свои. То есть, “по праву преемника”, считает продукцию этих двух предприятий, основанных соответственно в 1840 и 1841 годах своей “историей”. Почему нет указаний, скажем, у Науменко? Скажем так : в 1896-м , когда вагоны были построены и в 1897-м , когда открылось движение в Екатеринославе, совершенно справедливо, такое понятие, как M.A.N. вряд-ли было известно. С другой стороны, у нас, например, не возникает вопросов как величать николаевские вагоны или вагоны тушинского завода номер 82 (МТВ-82), несмотря на то, что первые на заводе им. Марти производились только кузова, тележки и механические узлы (редукторы и пр.) а ” установку электрического и пневматического оборудования… проводили на предприятии Государственного электротреста Центрального района в Николаеве…” (и ещё не факт, что оно там ПРОИЗВОДИЛОСЬ), а на вторых стояло Э/О московского завода “Динамо”. Тем не менее у нас не возникает вопросов, в частности по николаевским, несмотря на это, а также на то, что (очевидно) 10 из них вообще доукомплектовывались в городе. Такая же история с киевскими, кстати. В современном мире тоже не всё просто. Как величать ваши троллейбусы “производства” Южмаша “Днiпро Т203”, если оно – “отвёрточная” сборка белорусских МАЗ-ов ?
С другой стороны, меня не удивляет, что в 1931-м году эксплуатационники классифицировали свои вагоны не по кузовам, а именно по электрооборудованию. Тем более, что мы видим, что кузова переделывались иногда до неузнаваемости. В т.ч., возможно, и вагон(ы) , представленный/ые Вами на последних фото. А, может быть и нет. Сложно сказать. Надо быть очень аккуратными с выводами. Я уже высказывался на эту тему: жду… возможно, “засветятся” ещё какие-никакие источники, которые продвинут нас ближе.Мысль такая: вагон 25 на буклете, скорее всего, Городского Трамвая. Что у нас по поставкам туда? В каком году он мог быть произведен? По компоновке – он явно – шаг вперёд по сравнению с вагонами, скажем, 1896 года именно из-за этой фары. На вагоне 13 и других 1896 года мы видим навесной фонарь. Вагоны (по крайней мере) 46-54 Бельгийского Трамвая – совершенно другой компоновки – я уже указывал на этот выступ контроллера – и без фары на борту торца. Фара на том месте, где она у городских сохранилась в последующие лет 60-70. То есть это место считалось оптимальным.
Поэтому я допускаю, что производитель 46 (44) – 54 другой. Но, без документов это всё равно “пальцем в небо”.
По ведомости 1931 года у нас совпадает по годам “Шуккерт” – бельгийские, а “Гальске” – городские, но не забываем, что “бельгийцы” закупали вагоны и в 1905 – 1907.Для меня по той ведомости по-прежнему остаётся открытым вопрос где бельгийские вагоны 1899 г.в. (26-34) и 1901 г.в. (35-43)?
Это в числе других вопросовЯ думал что в это время она (Дума) на Рогалева была в здании Военторга на углу с пл.Демьяна Бедного. Вроде как раз тут или у Присягиной читал.
На Рогалева была Земская управа, а в этом здании с пожарной каланчой была городская дума (управа), и в 1900-1903 гг. построили на этом же месте новое здание городской управы, которое стоит до сих пор (сейчас проспект 47).
Straßenbahnmagazin надає дуже фантастичні відомості. Настільки фантастичні, що я боюся брати якісь наведені в ньому факти як підґрунтя для подальших висновків. Хоча я й розумію, що якісь з наведених в ньому фактів – правдиві. Але занадто багато там такого, що спростовується достеменно відомими фактами, або такого, що не має підтверджень у інших джерелах.
До речі, ніхто, бува, не зустрічав, що таке вагони Typ PM?Далі – більше. Причому нічого доброго. Компанію Сіменс – Шуккерт засновано 1903 року. Кудись ми не туди приїхали.
Всі фотграфії міських вагонів — на відміну від усіх фотографій бельгійських вагонів — із фарою не на даху, а спереду кабіни. Порівнююччи із львівськими вагонами Сіменс-Гальске, а також з датами поставки вагонів Сіменс-Гальске у Катеринослав зі звіту 1931 року, я б припустив, що фара спереду кабіни є ознакою Сіменс-Гальске, ну і що Сіменс-Шуккерт — це бельгійські вагони, а Сіменс-Гальске — це міські.
Щодо львівських Сіменс-Гальске, то я на них недодивився. Там не фара, там дзвінок.
Потерянное сообщение, неизвестно от кого
—
3. Ще одна фотографія. Оцю б отримати у високому розділенні! Там і трафарет, і номер
Не знаю почему я себе это придумал, но мне упорно кажется что номер 54. К сожалению в лучшем качестве фото не нашел.
Я перелопатил сегодня весь бесплатный контент в сети, пытаясь хоть как-то идентифицировать наши вагончики и найти им подобные. Обратите внимание на Кишинёвские M.A.N. на СТТС:
https://transphoto.org/list.php?did=1040
Маска немного другая, но в остальном – вагон очень похож на наш.Я також обшукався інтернетом вагонів із виступом (як 46, 54) – з подивом констатую, що саме таких геть не зміг знайти, а вони ж, за логікою, з наших M A. N.’ів найновіші. Вагони Брянського завода навіть не шукав. І також, на жаль, інтернет майже не знає вагонів фірми Гостиньського. Але знайшлася пара варшавських, щоправда аж 1922 р. в. Дуже схожі на ті, що поїхали до П’ятигорська, але ці, що поїхали, точно моторні.
Також вдивляюся весь час у наявні фотографії вагонів на їх номери. Я все розумію і, крім того, ставлюся критично до того, що мені ввижається, але на фото загальноприйнятого № 50 я точно бачу 59. Дев’ятка, безумовно, іншого шрифта, ніж 6 у 46, але ж і четвірка у 46 і 40 інша, ніж у 54. Однозначно ясно, що шрифт змінювався. Можемо ці два шрифти, наприклад, умовно для розрізняння назвати “1901 року” і “1905 року”. Ну і ще тут https://pastvu.com/_p/a/j/5/4/j541zn3e5cr66skbtw.jpg мені ввижається 57. Може із причіпними нумерація була безперервною. Ну а може, Strassenbahn Magazin не у всьому помиляється.Так у 1931 у нас ще немає моторних Гостиньського (якщо тільки їх не перебудували раніше, позначку про перебудування у відомості не ставили, а на балансі вони все одно лічилися як причіпні). Якщо їх перебудували між 1931 і 1934, мені здається пошкодували б, можна сказати знов побудовані вагони, віддавати у П’ятигорськ. Хіба що, це було спеціальне замовлення від п’ятигорської сторони.
Електротранспортник. — 1982. — № 35 (3 сентября). — С. 1.
Легендарный вагон 1228
- Вибачте , ви повинні увійти в систему , щоб відповісти в темі .