Loading...
X

История ДИИТа. Часть 2: период с 1943 по 1949 год

Послевоенный ДИИТ

Продолжаю рассказывать историю ДИИТа — вашему вниманию вторая часть серии публикаций.

В начале каждой части я буду упоминать действующие лица, которые принимали участие в создании серии. Все эти статьи я пишу на основе магистерской работы, посвященной истории и архитектуре ДИИТа, руководителем которой является Валерий Худенко. Методический материал, который он готовит для ознакомления студентам университета, я опубликую в заключительной части этих повествований. Так же я использую уникальный фотоархив, который прислал мне Константин Титаренко. Отдельная благодарность Ирине Викторовне Агиенко, автора книги об истории ДИИТа. Частично на основе её наработок была составлена работа Валерия Худенко.

Буквально перед публикацией этой части со мной связался читатель Николай Кобец. Он был в университетском музее и прислал мне снимки периода оккупации, которые я так же добавил сюда.

Напомню, в первой части я рассказывал о довоенном периоде, о первых десяти годах его существования: как ДИИТ строился, каким был в 30-х и каким мог быть по проектам 1939 года, если бы этим планам не помешала война…

Разрушения, причиненные учебному корпусу ДИИТа и студенческому городку были громадными: первый блок, кинозал, трехэтажное здание библиотеки были полностью разрушены, общежития повреждены.

1.
Послевоенный ДИИТ

 

2.

Послевоенный ДИИТ

 

3.

Послевоенный ДИИТ

 

4.

Послевоенный ДИИТ

 

5.

Послевоенный ДИИТ

(до разрушения, напомню, корпус выглядел так)

Вам для ориентировки обозначение ракурсов пронумерованных фотографий:

Послевоенный ДИИТ

 
На первом этапе восстановительные работы велись силами военных ведомств, основные работы проводились управлением строительно-ремонтных работ Сталинской ж/д, а так же силами студентов и преподавателей. Частично восстановленный учебный корпус использовали в качестве общежития для студентов, одновременно в корпусе проводили занятия в две смены.

6. Восстановление общежития №2:

Послевоенный ДИИТ

 

7.

Послевоенный ДИИТ

 

8. Общежитие №1:

Послевоенный ДИИТ

 

9.

Послевоенный ДИИТ

 

К сентябрю 1945 года положение с учебными помещениями значительно улучшилось, так как удалось частично ввести в эксплуатацию общежитие.

Контингент студентов ДИИТа увеличивался из года в год — появилась потребность в новых учебных площадях. Одновременно с восстановлением городка, в 1946 году архитектором Константином Ивановичем Рождественским разрабатывался проект нового учебного корпуса, строительство которого началось уже в 1947-м. По проекту к новому корпусу должен был примыкать боковой фасад с актовым залом, но из-за нехватки средств часть этого проекта так и осталась на чертежах.

10. Проект главного фасада нового корпуса:

Послевоенный ДИИТ

 

11.

Послевоенный ДИИТ

 

12. Боковой фасад (нереализованный проект):

Послевоенный ДИИТ

 

13. Планировка обновленного комплекса:

Послевоенный ДИИТ

 

14. Проект застройки студенческого городка, конец 40-х, как выяснилось, 60-х годов:

Послевоенный ДИИТ

 

Вернемся в начало сороковых, когда Днепропетровск был в оккупации… В музей ДИИТа из Германии были переданы фотографии неизвестного немецкого солдата.

15. Вид на корпус с библиотекой, как видим, он еще цел:

Послевоенный ДИИТ

 

16. Вид на общежитие №2, вдали, в правой части кадра виднеется здание школы №79:

Послевоенный ДИИТ

 

17. Справа на переднем плане второе общежитие, на заднем — 79-я школа:

Послевоенный ДИИТ

(современный вид примерно с того ракурса)

 

18. Котельная. Сюда была проложена железнодорожная ветка, видимо таким образом доставляли топливо:

Послевоенный ДИИТ

(современный вид)

 

19. Последнее фото серии, снято с территории ДИИТа в сторону частного сектора. На заднем плане залив, на месте которого через 40 лет вырастет жилмассив Победа:

Послевоенный ДИИТ

 

Следующая часть будет посвящена архитектуре нового корпуса…

 

Комментарии:

  1. Валентин Старостин

    По фото 14. Здається, що це все ж 1960-ті рр. Вже зазначено спорткомплекс з боку Гагаріна та плавальний бассейн.

     
     
  2. Олексій Адамчик
    <<  |  <  |  >  |  >>  |  цитировать

    № 14. Якщо «Генплан ДИИТа» — це саме проект (наскільки я розумію, генплан — це проектний документ), а не план розташування існуючих на момент його створення об’єктів, то треба відзначити, що його здійснено в повному обсязі.

     
     
  3. Олексій Адамчик
    <<  |  <  |  >  |  >>  |  цитировать

    Ось воно на аерофотознімку 1941 року.
    Це, мабуть, щось університет встиг збудувати до війни? Чомусь після війни тут забудували житлом.

     
     
  4. Олексій Адамчик
    <<  |  <  |  >  |  >>  |  цитировать

    №№ 12, 13. На бічному фасаді 3 колони — виняткова річ і виглядає не дуже гармонійно

     
     
  5. Валентин Старостин
    <<  |  <  |  >  |  >>  |  цитировать

    Олексій Адамчик говорит:

    № 14. Якщо «Генплан ДИИТа» — це саме проект (наскільки я розумію, генплан — це проектний документ), а не план розташування існуючих на момент його створення об’єктів, то треба відзначити, що його здійснено в повному обсязі.

    Проект 1940-х представлено на аркуші № 13. І він ніяк не укладається в аксонометрію на аркуші № 14. Аркуш № 14, це швидше фіксація території на кінець 1960-х рр.

     
     
  6. Валентин Старостин
    <<  |  <  |  >  |  >>  |  цитировать

    Олексій Адамчик говорит:

    Так а що це таке???

    Аудиторний корпус Держуніверситету, споруджений для нового університетського містечка. Недобудований. Зруйновано у 1943 р. і повністю розібрано. Із планованого комплексу повністю завершений і вцілілий лише гуртожиток № 2 ДНУ.

     
     
  7. Олексій Адамчик
    <<  |  <  |  >  |  >>  |  цитировать

    Валентин Старостин говорит:

    Аудиторний корпус Держуніверситету, споруджений для нового університетського містечка. Недобудований. Зруйновано у 1943 р. і повністю розібрано. Із планованого комплексу повністю завершений і вцілілий лише гуртожиток № 2 ДНУ.

    Дякую!
    Щодо плану, я повністю погоджуюсь; швидше за все, слово «Генплан» тут вжито дещо для солідності.

     
     
  8. Олексій Адамчик
    <<  |  <  |  >  |  >>  |  цитировать

    Чавунні елементи огорожі — первісні, з 30-х років. Молодець ДІІТ — зберіг.

     
     
  9. Валентин Старостин
    <<  |  <  |  >  |  >>  |  цитировать

    Олексій Адамчик говорит:

    Цікаво також, що це за будівля. До 1965 року вона доіснувала.

    Споруджений перед самим 1941 р. Фізико-технічний інститут. Навіть не знаю, чи працював він за призначенням.

     
     
  10. Олексій Адамчик
    <<  |  <  |  >  |  >>  |  цитировать

    Дуже дякую!
    Якщо я вірно зрозумів, це мав бути навчальний заклад (не НДІ).
    Чи не відомо, що в будівлі було після війни, і чи вірно розуміти, що спочатку завод вглибину займав півквартала (суджу з аерофотознімку 1965), а пізніше розширився до вул Марі Кюрі і при цьому зніс будівлю?
    Також дозволю собі запитати, чи не відомо, назва «вул. Університетська» з тих часів?

     
     
  11. Валентин Старостин
    <<  |  <  |  >  |  >>  |  цитировать

    Олексій Адамчик говорит:

    Дуже дякую!
    Якщо я вірно зрозумів, це мав бути навчальний заклад (не НДІ).
    Чи не відомо, що в будівлі було після війни, і чи вірно розуміти, що спочатку завод вглибину займав півквартала (суджу з аерофотознімку 1965), а пізніше розширився до вул Марі Кюрі і при цьому зніс будівлю?
    Також дозволю собі запитати, чи не відомо, назва «вул. Університетська» з тих часів?

    Це мав бути саме НДІ. У книгарні «Є» у продажу була Савчук В.С., Старостін В.С. Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара: від перших споруд до сучасного університетського місстечка. — Д., 2013 (може є і у інтернет-крамниці видавництва «Ліра»).
    А «Університетська» це частина вулиці Івана Сірка, яка йде від проспекту Гагаріна до балки повз гуртожиток № 2 та Радіоцентр. До речі — яр поряд з нею теж «Університетський». У 1930-х рр. назву «Університетська вулиця» носив і «Карабинівький провулок» по той бік балки. Передбачалося, що їх колись поєднають.

     
     
  12. Олексій Адамчик
    <<  |  <  |  >  |  >>  |  цитировать

    Дуже дякую за книгу! Знайшов її безпосередньо в «Лірі».
    Чи не могли б Ви прояснити ситуацію з доданою нижче фотографією? Я розумію, що це все ж таки не гуртожиток університету теперішній номер 2. На фото http://artkostyuk.com/photo/diit/hudenko/1/8.jpg добре видно, що він виглядає так само, як і зараз. В той же час особливо в книзі (але і на цьому фото також) можна роздивитися, що огорожа така сама, як у ДІІТа. Архітектура будівлі де в чому подібна до http://artkostyuk.com/photo/diit/hudenko/1/14.jpg. Але на території ДІІТа я, все ж таки, не знаходжу (за аерофознімком 1941 р.) будівель, що могли б бути цією.
    Огляд місцевості поруч схиляє мене до думки, що це той самий фізико-технічний інститут. На http://artkostyuk.com/photo/diit/hudenko/2/18.jpg видно, що там є якась огорожа; кількість вікон дозволяє припустити, що фасад може бути таким, як на фото; також вгадуються дахові вікна, як на фото.
    Щодо вул. Університетської, то, виходить, що вона повільно пересувається вгору проспектом і відрогами балки — Білгородська — Івана Сірка (Заміська, Карабинівська) — Академіка Лазаряна (можливо, звісно, що це як би продовження Івана Сірка) — Бронетанкова.
    Ще раз дуже дякую!

     
     
  13. Валентин Старостин

    Олексій Адамчик говорит:

    Дуже дякую за книгу! Знайшов її безпосередньо в «Лірі».
    Чи не могли б Ви прояснити ситуацію з доданою нижче фотографією?

    Значить увели в оману. Це фото з планшету випусників Фельдешрської школи за 1949 р. А вона, за виявленими документами знаходилася саме у гуртожитку № 2 Університету. На НДІ все ж корпус теж не надто схожий. при великих балконах це швидше гуртожиток, чи житловий будинок.

     
     

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

This blog is kept spam free by WP-SpamFree.

Login