Сканы журнала Strassenbahn Magazin за ноябрь 1988 года со статьей об электротранспорте Днепра
Часть 1

стр. 318:

стр. 319:

стр. 320:

стр. 321:

стр. 322:

Содержание номера, вдруг кого-то что-то еще заинтересует

На Сикорского (Тельмана) показано, что путь 12 и 16 трамвая действительно шел не через кольцо, а по параллельной улице.

Повертаємося сюди. Треба визнавати відомості щодо MAN’ів істиною у останній інстанції, а цей номер журнала найціннішою реліквією.
Ще раз щиро дякую користувачеві stolbchenko за скани!
Тоді вагони бельгійського товариства:
1. №№ 1 – 16, 17 – 25 – відповідно закриті і відкриті моторні MAN’и 1896 року поставки – так звані “Сіменс-Шуккерт” звіту’31; до 31-го року дожили 20 вагонів з 25.
2. №№ 26 – 29, 30 – 34 – відповідно закриті і відкриті моторні MAN’и 1899 року поставки; до 31-го року не дожили.
3. №№ 35 – 43 – моторні MAN’и 1901 року поставки, є як закриті, так і відкриті (UPD); до 31-го року не дожили.
UPD!
Швидше за все – це усі MAN’и бельгійського товариства.
Вважаю, що все промовляє за те, що причіпні вагони бельгійського товариства або з’явилися як такі пізніше 1901 року, або мали іншу нумерацію.
22 відкритих MAN’и 1905-08 років поставки – це MAN’и міського товариства; так звані “Сіменс-Гальске” звіту’31; до 31-го року дожили 19 вагонів з 22.
Швидше за все – це усі MAN’и міського товариства. Наявність MAN’ів №№ 25 і 32 слід пояснювати “вклинюванням” у нумерацію причіпних вагонів.

Моторні вагони бельгійського товариства з номерами після 43 і моторні вагони міського товариства з невідомо якими номерами, але більшими за 32, – це вже будуть так звані “В. Е. К.”, під якими, на моє припущення (і переконання) маються на увазі вагони чи то виробництва, чи то з електроустаткуванням “Всезагальної компанії електрики”, тобто В. К. Е., а не В. Е. К.
Також мабуть не варто виключати можливість наявності у місті ще якихось моторних вагонів, які не дожили до звіту’31.