Створені відповіді
-
Записи
-
Як на мене, то один і той самий мужик.
З приводу https://www.facebook.com/photo/?fbid=1223871281409359&set=oa.875898033253836.
Це вагон київського завода ім. Т. Домбаля. Ото написане на склі “Д. К. З.” має якось так і розшифровуватися.
У митищівських вагонів сидіння розташовувалися не так. А поперек салону. А от у київських і миколаївських – саме так. Може, раптом, це пульман?!
(Я знаю, що у завода Домбаля була й інша емблема “КЗТД”, але шрифт літер і тієї емблеми як раз-таки такий самий).… Це — виключно припущення, але воно дуже гармонійне…
Але, на жаль, так воно не виходить. То мене занесло. Немає місця моторним вагонам фірми Ґостинського. Загалом вагонів бельгійського товариства мало бути 79. Найновіші там – причіпні вагони фірми Ґостинського. Саме вони мали мати номери 74 – 79. Тому я змушений також відмовитися від моторного вагона № 75, хоч мені й здається, що він там очевидний. Знов-таки постає також питання про ці борти на вагонах.
Розпис номерів вагонів бельгійського товариства перетворюється наступним чином.1 — 39 — дев’ять відкритих моторних MAN (Німечччина), шістнадцять закритих моторних MAN із бозна-чиїм електроустаткуванням (можливо, Elektrizitäts-AG vormals Schuckert & Co. (Німеччина), чотирнадцять відкритих причіпних виробництва ймовірно MAN виготовлення 1896 року.
40 — 53 — п’ять відкритих моторних MAN, чотири закритих моторних MAN, із бозна-чиїм електроустаткуванням, п’ять відкритих причіпних виробництва ймовірно MAN виготовлення 1899 року.
54 — 62 — дев’ять закритих моторних MAN із бозна-чиїм електроустаткуванням виготовлення 1901 року.
63 — 73 — одинадцять відкритих моторних MAN, із бозна-чиїм електроустаткуванням (можливо, електромеханічного завода «Сіменс-Шуккерт» (Росія), поставлених між 1901 і 1905 роками.
74 — 79 — шість причіпних фірми Ґостиньського виготовлення 1911 року. Конструкція — поки що загадка.Ймовірно, ще не пізніше 1917 року було списано дев’ять відкритих моторних виготовлення 1896 року бельгійського товариства.
У бухгалтерії міського трамвая усі націоналізовані бельгійські моторні вагони лічилися як «Сіменс-Шуккерт» 1896 року.
У 1924-25 фінансовому році було списано вісім моторних і одинадцять причіпних колишніх бельгійських вагонів. Після 1924 року шістнадцять моторних вагонів з бельгійськими номерами з діапазона (1 — 52) отримали номери 74 — 89; моторні з бельгійськими номерами 53 — 73 зберегли свою нумерацію; причіпні колишні бельгійські отримали нумерацію 121 — 126 (вагони Ґостиньського) і 127 — 134 (вагони ймовірно MAN).
Не раніше 1927 і не пізніше 1930 року списано сімнадцять моторних MAN (№№ 63 — 79), вісім причіпних ймовірно MAN (№№ 127 — 134), виготовлених у 1896 і 1899 роках.
На фотографії 1932 року поїзда з моторним вагоном № 221 на зупинці «Міський сад» можна бачити відкритий причіпний вагон. Це — вагон або Брянського завода, або фірми Ґостиньського.
…
Колись ми обов’язково дістанемося остаточного безпомилкового варіанту долі дореволюційних вагонів…
Вношу чергове виправлення до виправлення до списка Бельгійського трамвая.
Це – виключно припущення, але воно дуже гармонійне. Не розумію, як я раніше не вигадав такого. Адже був за крок від відповідного висновку чи припущення.Отже:
1 — 39 — дев’ять відкритих моторних MAN (Німечччина), шістнадцять закритих моторних MAN із бозна-чиїм електроустаткуванням (можливо, Elektrizitäts-AG vormals Schuckert & Co. (Німеччина), чотирнадцять відкритих причіпних виробництва ймовірно MAN виготовлення 1896 року.
40 — 53 — п’ять відкритих моторних MAN, чотири закритих моторних MAN, із бозна-чиїм електроустаткуванням, п’ять відкритих причіпних виробництва ймовірно MAN виготовлення 1899 року.
54 — 62 — дев’ять закритих моторних MAN із бозна-чиїм електроустаткуванням виготовлення 1901 року.
63 — 73 — одинадцять відкритих моторних MAN, із бозна-чиїм електроустаткуванням (можливо, електромеханічного завода «Сіменс-Шуккерт» (Росія), поставлених між 1901 і 1905 роками.
UPD!
74 — 79 — шість причіпних фірми Ґостиньського (Польща, у складі тодішньої Російської імперії) виготовлення 1911 року.Сімнадцять моторних MAN (№№ 63 — 79) списано не раніше 1927 і не пізніше 1930 року.
Відкритий причіпний вагон у зчіпці з моторним № 221 на фотографії 1932 року на зупинці «Міський сад» є вагоном або Брянського завода, або фірми Ґостиньського.
За цю фотографію дякуємо А. Оландеру, ЦДКФФА України ім. Пшеничного, сайту transphoto.org (https://transphoto.org/photo/369076/?vid=176305).
За фотографію трохи дивних вагонів дякуємо Музеєві історії Дніпра (https://www.facebook.com/MIDnipro/photos/a.133912831366887/534763797948453/?type=3&theater).На жаль, прямого вказання про відкриття мосту не траплялося.
Але я маю стійку підозру, що відкрили його аж на новий сезон 1956 року. Так, є фотографії з мостом, датовані 1955 роком, але, на мою думку, його там ще не дороблено і не відкрито. На жаль, дата і навіть рік встановлення прольота на опори поки що мені не відомі.
Ось перше фото моста, що трапилося мені в газетах. Це “Зоря” за 8 травня 1956 року. Другий і третій файли – обов’язкові рішення виконкома міськради про порядок користування пляжами. Порівняння викладення, на мою думку, дозволяє зробити висновок, що у 1955 році міст ще не експлуатувався.https://www.facebook.com/photo?fbid=4083744301744808&set=a.262978550488088.
Знято з вул. Галі Мазуренко, 12.
Чого тільки не було у нас у місті!
Щиро дякуємо Дмитрові Позднякову, родині Юлії Закревської і Олександрові Волоку.
(Там випадково хрест закрив баню дзвіниці. Перепрошую, я вже не став перемальовувати).Attachments:
Та й я ж також лише на підставі цих знімків суджу. Але 4.10.1965 чіткий – далі нікуди, майже як з літака.
На тютюнову фабрику – не думаю. Не думаю, що там взагалі щось додалося порівняно із 1941 роком. А от туди, на “Заготзерно” (якщо я не плутаю) колії могли бути. І, у принципі, аж до початку будівництва набережноїhttps://www.facebook.com/photo/?fbid=4082254271893811&set=a.262978550488088.
Фотографував явно брат діда Андрія Янковського. Виходить він цілеспрямовано фотографував Шкоди 60-х років у Дніпрі. https://transphoto.org/photo/579014/?vid=166671.
Дякуємо йому за ці фотографії! І Олександру за те, що знайшов і оприлюднив!Впевнений, що так. Там явно проглядають автомати.
За фото моделі автомата дякую. Вживу я таких точно не бачив.Так, світлофор начебто довоєнний.
Просто я у книзі В. Лазебник “Озерка наша” прочитав главу “Як скорочували ринок”. Там у 1952-му територію, де будинки 113 – 117, віддали ПМЗ, а у 1953-му розширили депо до продовження Пастера. Так що не пізніше 1953-го, а швидше раніше колії там вже не було. Але на Горького вона ще була. Тільки під’їзд до неї був з протилежного боку. Хоча, напевно, вона була лише від Ленінградської до млинкомбіната.А той, що Ви позначили, виявився взагалі на бульварі (знов тривимірний світ!). Ось яка фотографія трапилася цього ж квартала. Тут усі ліхтарі 50-х років.
Ліхтарі на вокзалі побачив – дякую! Мабуть тоді не пов’язані вони з площею Леніна чи тролейбусною лінією.
Ні, це не такий. Ось той, що такий, як біля театра Горького. Ну і ще вони є проспектом. Ось вони ближче на фото “7”, “14”, “15” (без плафонів).
Attachments:
Еркер – просп. Дм. Яворницького, 46. Он же ж він на гуглмапс, що я там навів https://www.google.com.ua/maps/@48.4638626,35.0480223,3a,15y,119.16h,98.19t/data=!3m6!1e1!3m4!1s8Op7wAIkAf-uQJIlGS03RA!2e0!7i13312!8i6656?hl=uk.
