- This topic has 911 відповідей, 10 учасників, and was last updated 1 місяць, 4 тижні тому by
.
-
Записи
-
… Не знаю, що там написано на фотографії — «30» чи «50», але до революції 50 — це має бути закритий вагон. 30 має бути такий, як 25.
Завтра спробую роздивитися, що там за вагон.Вважаю, що це може бути лише відкритий моторний Сіменс-Гальске 1907 року. Відповідно, його номер слід читати як “30”. Але він відрізняється від вагона № 25. Вагон № 25 взагалі розташуванням своїх лавок поки що видається унікальним.
Маю вкотре відзначити правоту припущень, висловлених свого часу Олегом. Цього разу йдеться про абревіатуру, яку я читав як “В. Е. К.”. Відзначаю – був неправий. Вірне припущення Олега, що там написано “В. Б. К.”. Як розшифрувати літеру “К” – не знаю, але мається на увазі “Московське акціонерне товариство вагонобудівного заводу”. У радянський час – Митищівський машинобудівний завод. Щиро дякую Олегові і перепрошую за неуміння читати! Як кумедний факт слід відзначити, що, наприклад, у Москві приблизно в ті роки на вагонах цього завода часто встановлено електоустаткування “ВКЕ”.
Тепер у розвиток теорії еволюції інвентарних номерів трамвайних вагонів Дніпра.
Колись ми обов’язково дістанемося остаточного безпомилкового варіанту долі дореволюційних вагонів. Але цей – вже суттєво ближчий.
Бельгійський трамвай.
1 – 39 – дев’ять відкритих моторних MAN (Німечччина), шістнадцять закритих моторних MAN, із бозна-чиїм електроустаткуванням, чотирнадцять причіпних відкритих виробництва ймовірно MAN виготовлення 1896 року.
40 – 53 – п’ять відкритих моторних MAN, чотири закритих моторних MAN, із бозна-чиїм електроустаткуванням, п’ять причіпних відкритих виробництва ймовірно MAN виготовлення 1899 року.
54 – 62 – дев’ять закритих моторних MAN із бозна-чиїм електроустаткуванням виготовлення 1901 року.
UPD!
63 – 73 – одинадцять відкритих моторних MAN, можливо із електроустаткуванням електромеханічного завода «Сіменс-Шуккерт» (Росія), поставлених між 1901 і 1905 роками.
74 – 79 – шість причіпних фірми Ґостиньського (Польща, у складі тодішньої Російської імперії) виготовлення 1911 року. Конструкція — поки що загадка.Міський трамвай.
1 — 6 — відкриті моторні Ґанц (Ganz, Австро-Угорщина) виготовлення 1905 чи 1906 року.
7 — 10 — відкриті моторні MAN, можливо з електроустаткуванням завода «Сіменс і Гальске» (Росія) виготовлення 1906 року.
11 — 18 — закриті моторні MAN, можливо з електроустаткуванням завода «Сіменс і Гальске» виготовлення 1906 року.
19 — 24 — закриті моторні MAN, можливо з електроустаткуванням завода «Сіменс і Гальске» виготовлення 1907 року.
25 — 30 — відкриті моторні MAN, можливо з електроустаткуванням завода «Сіменс і Гальске» виготовлення 1907 року.
31 — 34 — відкриті моторні виробництва «Московського акціонерного товариства вагонобудівного заводу» (Росія) їз бозна-чиїм електроустаткуванням – т. зв. «В. Б. К.» – виготовлення 1910 року.
35 — 42 — закриті моторні т. зв. «В. Б. К.» виготовлення 1910 року.
43 — 52 – закриті моторні т. зв. «В. Б. К.» виготовлення 1914 року.
101 — 106 — відкриті причіпні Ґанц виготовлення 1905 року.
UPD!
107 — 120 — причіпні Брянського завода (Росія) виготовлення 1913 року. Конструкція — поки що загадка.Ймовірно, ще не пізніше 1917 року було списано дев’ять відкритих моторних виготовлення 1896 року бельгійського товариства.
У бухгалтерії міського трамвая усі націоналізовані бельгійські моторні вагони лічилися як «Сіменс-Шуккерт» 1896 року.
UPD!
У 1924-25 фінансовому році було списано вісім моторних і одинадцять причіпних колишніх бельгійських вагонів, один моторний Ґанц і один причіпний Ґанц; п’ять моторних Ґанц – перебудовано у причіпні. Після 1924 року міські вагони зберегли свою нумерацію; шістнадцять моторних вагонів з бельгійськими номерами з діапазона (1 – 52) отримали номери 74 – 89; моторні з бельгійськими номерами 53 — 73 зберегли свою нумерацію; причіпні колишні бельгійські отримали нумерацію 121 – 126 (вагони фірми Ґостиньського) і 127 – 134 (вагони ймовірно MAN).Не раніше 1927 і не пізніше 1930 року списано сімнадцять моторних MAN (№№ 63 – 79), вісім причіпних ймовірно MAN (№№ 127 – 134), виготовлених у 1896 і 1899 роках, і п’ять моторних вагонів т. зв. «Сіменс-Гальске» 1906 року (№№ 7 – 10 і № 12).
На фотографії 1932 року поїзда з моторним вагоном № 221 на зупинці “Міський сад” можна бачити відкритий причіпний вагон. Це – вагон або Брянського завода, або фірми Ґостиньського.
Не пізніше 1933 року було списано п’ять причіпних, перебудованих з моторних, вагонів Ґанц 1905 чи 1906 року; три моторних вагони т. зв. «Сіменс-Гальске» 1906 року (№№ 11, 13, 14); чотирнадцять, а ймовірно – усі двадцять, вагонів т. зв. «Сіменс-Шуккерт» 1896 року. Цих чотирнадцять вагонів т. зв. «Сіменс-Шуккерт» 1896 року прийнято на баланс новоутвореного підприємства «Трамвантажоперевезення».
Не пізніше 1934 року списано шістнадцять моторних вагонів т. зв. «Сіменс-Гальске» 1906 і 1907 років (№№ 15 – 30) і п’ять моторних вагонів т. зв. «В. Б. К.» 1910 року (№№ 35 – 39). Принаймні вагони №№ 16 – 19, 27, 29 прийнято на баланс «Трамвантажоперевезень». Вагони №№ 35 – 39 передано до П’ятигорська. Ймовірно, але не факт, 1934 року списано усі дореволюційні вагони.
Після ліквідації бозна-коли «Трамвантажоперевезень» ймовірно його вантажні вагони і платформи було прийнято на баланс трамвайного підприємства. Після цього повернення інвентарні номери колишніх причіпних вагонів ймовірно залишено без змін, а колишні моторні вагони ймовірно мали отримати нові номери, можливо у межах 101 – 129. На воєнних фотографіях можна бачити: 1) платформу № 102, явно побудовану з вагона Ґанц; 2) два колишніх відкритих моторних т. зв. «Сіменс-Гальске» 1907 року з вагонів з номерами до 1934 року 26 – 30; 3) один колишній відкритий моторний т. зв. «В. Б. К.» 1910 року з вагонів з номерами до 1934 року 31 – 34. На фотографії 1948 року можна бачити платформу, зовнішньо схожу на № 102, але побудовану явно з іншого вагона, не з Ґанц.
Закритий моторний т. зв. “Сіменс-Гальске”. Можливо, інв. № 12.
Attachments:
https://www.facebook.com/photo/?fbid=4082254271893811&set=a.262978550488088.
Фотографував явно брат діда Андрія Янковського. Виходить він цілеспрямовано фотографував Шкоди 60-х років у Дніпрі. https://transphoto.org/photo/579014/?vid=166671.
Дякуємо йому за ці фотографії! І Олександру за те, що знайшов і оприлюднив!…
Колись ми обов’язково дістанемося остаточного безпомилкового варіанту долі дореволюційних вагонів…
Вношу чергове виправлення до виправлення до списка Бельгійського трамвая.
Це – виключно припущення, але воно дуже гармонійне. Не розумію, як я раніше не вигадав такого. Адже був за крок від відповідного висновку чи припущення.Отже:
1 — 39 — дев’ять відкритих моторних MAN (Німечччина), шістнадцять закритих моторних MAN із бозна-чиїм електроустаткуванням (можливо, Elektrizitäts-AG vormals Schuckert & Co. (Німеччина), чотирнадцять відкритих причіпних виробництва ймовірно MAN виготовлення 1896 року.
40 — 53 — п’ять відкритих моторних MAN, чотири закритих моторних MAN, із бозна-чиїм електроустаткуванням, п’ять відкритих причіпних виробництва ймовірно MAN виготовлення 1899 року.
54 — 62 — дев’ять закритих моторних MAN із бозна-чиїм електроустаткуванням виготовлення 1901 року.
63 — 73 — одинадцять відкритих моторних MAN, із бозна-чиїм електроустаткуванням (можливо, електромеханічного завода «Сіменс-Шуккерт» (Росія), поставлених між 1901 і 1905 роками.
UPD!
74 — 79 — шість причіпних фірми Ґостиньського (Польща, у складі тодішньої Російської імперії) виготовлення 1911 року.Сімнадцять моторних MAN (№№ 63 — 79) списано не раніше 1927 і не пізніше 1930 року.
Відкритий причіпний вагон у зчіпці з моторним № 221 на фотографії 1932 року на зупинці «Міський сад» є вагоном або Брянського завода, або фірми Ґостиньського.
За цю фотографію дякуємо А. Оландеру, ЦДКФФА України ім. Пшеничного, сайту transphoto.org (https://transphoto.org/photo/369076/?vid=176305).
За фотографію трохи дивних вагонів дякуємо Музеєві історії Дніпра (https://www.facebook.com/MIDnipro/photos/a.133912831366887/534763797948453/?type=3&theater).… Це — виключно припущення, але воно дуже гармонійне…
Але, на жаль, так воно не виходить. То мене занесло. Немає місця моторним вагонам фірми Ґостинського. Загалом вагонів бельгійського товариства мало бути 79. Найновіші там – причіпні вагони фірми Ґостинського. Саме вони мали мати номери 74 – 79. Тому я змушений також відмовитися від моторного вагона № 75, хоч мені й здається, що він там очевидний. Знов-таки постає також питання про ці борти на вагонах.
Розпис номерів вагонів бельгійського товариства перетворюється наступним чином.1 — 39 — дев’ять відкритих моторних MAN (Німечччина), шістнадцять закритих моторних MAN із бозна-чиїм електроустаткуванням (можливо, Elektrizitäts-AG vormals Schuckert & Co. (Німеччина), чотирнадцять відкритих причіпних виробництва ймовірно MAN виготовлення 1896 року.
40 — 53 — п’ять відкритих моторних MAN, чотири закритих моторних MAN, із бозна-чиїм електроустаткуванням, п’ять відкритих причіпних виробництва ймовірно MAN виготовлення 1899 року.
54 — 62 — дев’ять закритих моторних MAN із бозна-чиїм електроустаткуванням виготовлення 1901 року.
63 — 73 — одинадцять відкритих моторних MAN, із бозна-чиїм електроустаткуванням (можливо, електромеханічного завода «Сіменс-Шуккерт» (Росія), поставлених між 1901 і 1905 роками.
74 — 79 — шість причіпних фірми Ґостиньського виготовлення 1911 року. Конструкція — поки що загадка.Ймовірно, ще не пізніше 1917 року було списано дев’ять відкритих моторних виготовлення 1896 року бельгійського товариства.
У бухгалтерії міського трамвая усі націоналізовані бельгійські моторні вагони лічилися як «Сіменс-Шуккерт» 1896 року.
У 1924-25 фінансовому році було списано вісім моторних і одинадцять причіпних колишніх бельгійських вагонів. Після 1924 року шістнадцять моторних вагонів з бельгійськими номерами з діапазона (1 — 52) отримали номери 74 — 89; моторні з бельгійськими номерами 53 — 73 зберегли свою нумерацію; причіпні колишні бельгійські отримали нумерацію 121 — 126 (вагони Ґостиньського) і 127 — 134 (вагони ймовірно MAN).
Не раніше 1927 і не пізніше 1930 року списано сімнадцять моторних MAN (№№ 63 — 79), вісім причіпних ймовірно MAN (№№ 127 — 134), виготовлених у 1896 і 1899 роках.
На фотографії 1932 року поїзда з моторним вагоном № 221 на зупинці «Міський сад» можна бачити відкритий причіпний вагон. Це — вагон або Брянського завода, або фірми Ґостиньського.
З приводу https://www.facebook.com/photo/?fbid=1223871281409359&set=oa.875898033253836.
Це вагон київського завода ім. Т. Домбаля. Ото написане на склі “Д. К. З.” має якось так і розшифровуватися.
У митищівських вагонів сидіння розташовувалися не так. А поперек салону. А от у київських і миколаївських – саме так. Може, раптом, це пульман?!
(Я знаю, що у завода Домбаля була й інша емблема “КЗТД”, але шрифт літер і тієї емблеми як раз-таки такий самий).Да, спасибо. Я написал “Х”, потом задумался об этих литерах. Но, нигде в сети по заводу Домбаля подобной аббревиатуры не нашёл. Переделывать комментарий уже не стал.
2056 у первісному вигляді https://www.flickr.com/photos/alexander_volok/51342272401/.
Дякуємо О. Волоку, О. Вандюк і незазначеному фотографу!https://transphoto.org/photo/355182/.
А не може бути, що це 548 й є? І сумніваюся я, що це 1987 рік. Навіть якщо Шкоди й були на “Б” (я й у цьому сумніваюся), але з білим трафаретом… Гадаю, фото знято раніше.В смысле? С одной стороны было “Днiпро”, а с другой – “Славутич”?
Я, вот, подумал, что совершенно не помню 1) когда “Б” стал обслуживаться обоими депо (на моей памяти, к тому времени “Шкод” на маршруте уже не было)?. 2) Когда он стал обслуживаться только депо 2? В конце 1990 уже точно какое-то время – только депо 2. 3) Когда белые таблички сменились на синие. Я начал учиться в техникуме в сентябре 1987 – ещё были белые, вроде.Коли я те писав, то мав на увазі саме це. Але за цей час я вже зрозумів, що то я маячню припустив, просто вже поширювати тему не став. В усякому разі у 548-го принаймні на якомусь з бортів номер був.
Щоправда, тут ще можливий варіант просто різних написів у різний час на одній машині. Адже, наскільки я зрозумів, тут усе пов’язано із згадуваною там Щоголь А. І. (принагідно подякуємо їй за фотографії!). Якщо вона довго працювала на 548, то…Власне я напису “Славутич” не пригадую. Але вже сильно усе поперемішалося у голові.
На жаль, у Ваших запитаннях я теж не допоможу. Не пригадаю. Як мені здається: 1) Шкоди і депо 2 одночасно все ж були; 2) нові 2900, 2901, 2903 пішли працювати на “А”, а 2902 – на “Б” – це межа 1985-86 років; 3) У 1990-му – так, вже лише депо 2. І це відбулося значно раніше. Гадаю, під час реконструкції Робітничої, от тоді, коли “Б” ходив “Жовтнева площа” – “Уральська” (а це, як виявилося, було 1988 року), там вже було лише депо 2; 4) про білі й сині таблички геть не пригадаю, а навпаки – зніму своє зауваження про білий трафарет з попереднього коментаря.
Перепрошую, що у справі нічим не допоміг, а лише хвилю здійняв непотрібну. Мабуть фотографія сподобалася. До речі, дякую Вам, що підняли її з нетрів Трансфото, а то раніше я її не бачив.И ещё. Табличка указателя маршрута не совсем “вписывается” в то, что помню я. В правом нижнем углу угадывается “К.Маркса” (на “К. Либнехта” (маршрут 15 (?) , да, и там, вроде, “Осенняя” писали) не “тянет”). Но, “К. Маркса” в правом нижнем углу писали на табличках Второго Депо.
https://transphoto.org/photo/363786/?vid=94926
У Первого были совсем другие таблички. С каждой стороны не по две, а по три строки и в правом нижнем углу стояло “Вокзал”.
https://transphoto.org/photo/363217/?vid=95027
И, наконец, 4) У “Шкод” в 70-е/начале 80-х маршрутные указатели были внутри салона, в окне рядом с задней дверью. Там был короб, с подсветкой и тканью, которую нужно было прокручивать. Снаружи боковые МУ были на ЗиУ-9. Причем у 1-го депо вначале 80-х они были фанерные, вставляемые в два желоба по бокам, размером и содержанием – точно такие же, как и передние. У депо 2 – стальные, с дырками, нанизывались на 2 вставки с резьбой и прикручивались гайками с шайбами. Затем все троллейбусы депо 1 получили стальные боковые МУ, с прорезями, нанизывавшиеся на выступы, которые были приварены к боковине под углом ~ 45°. Эти таблички были меньше размером и номер маршрута наносился не по центру, а слева. На фото, на “Шкоде”, похоже, первый “ЗиУшный” вариант. Хотя… Правый угол МУ, как я уже сказал, сбивает меня с пантолику.Олеже, дуже дякую за ці подробиці! Я майже нічого з цього не пам’ятаю, а що й пригадую, то лише після того, як Ви розповіли.
Але спробуйте подумки домалювати ліву половину таблички – вона зайде аж на двері. Це – чудово згаданий Вами “другий ЗіУшний варіант”! Ось ще для ілюстрації “першого ЗіУшного” “Вітя Глушаков – друг апачів”.Attachments:
- Вибачте , ви повинні увійти в систему , щоб відповісти в темі .