- This topic has 911 відповідей, 10 учасників, and was last updated 2 місяці тому by
.
-
Записи
-
Я так до пуття й не збагнув, чому свого часу була поставлена під сумнів можлівість вагонів бельгійського трамвая мати номери 59 і більше, проте тепер це питання треба знімати. Музей історії Дніпра дарує нам вагон № 70 (13 (видимо, 26).09.1914 на маршруті “Торгова” (не знаю, як правильно йменувалася зупинка) – Йорданська). Дуже дякуємо Ю. В. Берестеневі і музею!
https://www.facebook.com/MIDnipro/photos/a.133912831366887/517422639682569/?type=3&theater.https://www.facebook.com/photo/?fbid=1200083343788153&set=oa.473067886530672. Дякуємо Олександрові Ткачову і Олені Присягиній!
ЗіУ-5Д зі “шпаківнею”. От йоханий бабай! Ну як тут можна якісь системи вибудовувати?! Ще й номера геть не видно! Ну чому його не видно, га???! 452 (я розумію, що маячня)???, 252???Пропоную на це https://artkostyuk.com/forums/topic/skany-zhurnala-strassenbahn-magazin-so-statej-ob-elektrotransporte-dnepra#post-19064 не зважати. Перепрошую за неспокій, але воно мені потрібно для поступового переходу до істини.
Отже:
міський трамвай: 1 – 6 – моторні Ґанц (Ganz, Австро-Угорщина); 7 – 30 – моторні MAN (Німеччина) з електроустаткуванням Сіменс-Гальске (Siemens & Halske, Німеччина); 31 – 52 – моторні т. зв. “В. Е. К.” – на моє припущення і переконання, В. К. Е. (Всезагальна компанія електрики, Росія), можливо, їхнє тільки електроустаткування, а виробництво вагонів – MAN; 101 – 106 – причіпні Ґанц; 107 – 120 – причіпні Брянського завода (Росія).
Нумерація бельгійських причіпних на відміну від нумерації міських причіпних йде не паралельно нумерації моторних, а упереміж.
Після націоналізації бельгійських вагонів міські зберегли свою нумерацію, а колишні бельгійські отримали нову, що продовжувала нумерацію міських. Можливо, моторні з бельгійських №№ 53 – 79 зберегли свою нумрацію після націоналізації. Громадянську війну не пережили не більше 9 вагонів з обох товариств.
Між 1914 і 1931 роками п’ять або всі шість моторних Ґанц’ів було перебудовано у причіпні. Ставши причіпними, вони зберегли свої попередні інвентарні номери.
Поділити Сіменс-Гальске і “В. Е. К.” на відкриті і закриті спробуємо у подальшому. Ґанц’и – усі відкриті. Вагони Брянського завода – загадка.Був би надвдячний за спростування, бо сто років минуло; на жаль, можна лише щось припускати, а людині властиво помилятися.
Алексей, если в 21м году допустим действительно на весь город осталось после войны 9 вагонов – то как осуществлялись перевозки по минимум 3
трём маршрутам – 1, 2 и 4й? Ведь первые вагоны пр-ва СССР зашли в город только в 27м вроде? Да и сканы тут были Вестника Катеринославщины про восстановление вагонов царских времён и миллионах перевезенных к 25му году.Все навпаки. Не менше 142 вагонів пережили всі складнощі революції і війни. Не більше 9 вагонів, а швидше менше, стали жертвою цих подій.
Перенесу фото, привнденное Сергеем в теме о линиях. Что скажете о вагоне? Кто-то обратил внимание, что он отличается от МАN, к которым мы привыкли?
Хочу щиро перепросити за якусь дурну впертість. Це справді інший, незвичний для нас MAN. На бампері під гальмом можна роздивитися номер – 66. Щиро дякую, Олеже!
Є ще фотографія такого закритого вагона. (Мені так взагалі здається, що на ньому такий саме номер – 66, але то, мабуть, мої марення).– дурниць понаписував, то інший вагон.Там же https://www.facebook.com/photo.php?fbid=899830363813454&set=oa.565807903923336&type=3&theater&ifg=1
Я тут з усією цією катавасією став бачити невидиме. Там під фарою великим шрифтом “13”. Це Сіменс-Гальске міського товариства.
І причіпним тут є Ґанц. Цілком ймовірно, що колишній моторний. Чому цей поїзд на трійці – гадки не маю. До революції ці вагони були у другому депо.Бельгійський трамвай.
1 – 39 – дев’ять відкритих моторних MAN, сімнадцять закритих моторних MAN, тринадцять причіпних відкритих виробництва ймовірно MAN виготовлення 1896 року. Моторні з цієї поставки можливо мали електроустаткування виробництва Elektrizitäts-AG vormals Schuckert & Co. (Німеччина). У 1931 році швидше за все мали інвентарні номери 53 – 62 і 80 – 89, т. зв. “Сіменс-Шуккерт”.
40 – 50 – п’ять відкритих моторних MAN, чотири закритих моторних MAN, два причіпних відкритих виробництва ймовірно MAN виготовлення 1899 року. Починаючи з цієї партії, на вагонах застосовано новий зчіпний пристрій, не сумісний із зчіпними пристроями вагонів попередньої партії, а також їз зчіпними пристроями вагонів міського трамвая. (Можливо, звичайно, що тут я пишу дурниці – припускаю, що зчіпити можна що завгодно із чим завгодно, і взагалі, можливо, то не зчіпний пристрій, а просто буфер, але у будь-якому разі конструкція тієї штуки пішла нова.)
51 – 59 – дев’ять закритих моторних MAN виготовлення 1901 року.
60 – 70 – одинадцять відкритих моторних MAN виготовлення 1905 року.
71 – 80 – десять причіпних фірми Гостиньського (Польща, у складі тодішньої Російської імперії) виготовлення 1911 року. Конструкція – поки що загадка. У 1931 році швидше за все мали інвентарні номери 121 – 126.
До 1914 року один закритий моторний не дожив.
Повторю й тут: був би надвдячний за спростування, бо сто років минуло; на жаль, можна лише щось припускати, а людині властиво помилятися.UPD. UPD.
Міський трамвай: 31 — 34 — відкриті моторні MAN з електроустаткуванням В. К. Е. виготовлення 1910 року; 35 — 42 — закриті моторні MAN з електроустаткуванням В. К. Е. виготовлення 1910 року.
Відзначаю, що закриті кардинально різняться із відкритими. До П’ятигорська поїхали п’ять саме закритих моторних «В. Е. К.» – не причіпні Гостиньського, як ми припускали раніше. Як вони так підгадували, щоб наші інвентарні номери суворо продовжили їхню нумерацію – у голові не владається.
Цікаво, що ж ми побачимо, коли з’являться фотографії вагонів 43 – 52?
43 – 52 відкриті моторні MAN з електроустаткуванням В. К. Е. виготовлення 1914 року.
43 – 52 закриті моторні MAN з електроустаткуванням В. К. Е. виготовлення 1914 року.
Перепрошую. Просто вже шарики за ролики усі позаскакували, блукаю там поміж двох сосон.Міський трамвай: 7 – 10 – відкриті моторні MAN з електроустаткуванням Сіменс-Гальске виготовлення 1906 року; 11 – 18 – закриті моторні MAN з електроустаткуванням Сіменс-Гальске виготовлення 1906 року; 19 – 24 – закриті моторні MAN з електроустаткуванням Сіменс-Гальске виготовлення 1907 року; 25 – 30 – відкриті моторні MAN з електроустаткуванням Сіменс-Гальске виготовлення 1907 року.
Бельгійський трамвай. На скріншоті –
народна творчість. Відкриті вагони закрито з лівого боку замість палки бортами.
Див. наступний коментар. Треба думати.Attachments:
Так…
Щось моя теорія щодо бельгійського трамвая йде кудись у світ фантазій. Я, як такий, що навчився бачити невидиме, але одразу подумати – розуму не вистачає, за місяць нарешті роздивився на моторному номер. “75”!!! О як!
Виходить, це ніяка не народна творчість. Припустимо, що це творчість фірми Гостиньського. Але мені дуже здається, що не лише моя теорія не свистить, а й “загальноприйнята” про загальну кількість бельгійських моторних 1914 року у 54 одиниці.Бельгійський трамвай. Варіант, ґрунтований на відомостях Strassenbahn Magazin’а.
1 – 39 – дев’ять відкритих моторних MAN, шістнадцять закритих моторних MAN, чотирнадцять причіпних відкритих виробництва ймовірно MAN виготовлення 1896 року. Моторні з цієї поставки можливо мали електроустаткування виробництва Elektrizitäts-AG vormals Schuckert & Co. (Німеччина). У 1931 році швидше за все мали інвентарні номери 53 – 62 і 80 – 89, т. зв. “Сіменс-Шуккерт”.
40 – 53 – п’ять відкритих моторних MAN, чотири закритих моторних MAN, п’ять причіпних відкритих виробництва ймовірно MAN виготовлення 1899 року. Починаючи з цієї партії, на вагонах застосовано новий зчіпний пристрій чи буфер, що, можливо, унеможливлювало зчеплення з вагонами попередньої партії без переробки.
54 – 62 – дев’ять закритих моторних MAN виготовлення 1901 року.
63 – 84 – двадцять два відкритих моторних MAN, поставлених між 1905 і 1908 роками.
85 – 90 – шість причіпних фірми Гостиньського (Польща, у складі тодішньої Російської імперії) виготовлення 1911 року. Конструкція – поки що загадка. У 1931 році швидше за все мали інвентарні номери 121 – 126.
До 1914 року одинадцять відкритих моторних не дожили.Загалом, мені подобається. Так, мабуть, навіть стрункіше, ніж перший варіант, ґрунтований на відомостях “Електротранспорта України” і літописів.
Ще дві фотографії від О. П. Ковальчука, Н. Д. Бусигіної і О. М. Волока. Цього разу таке, якого ще не було https://www.flickr.com/photos/alexander_volok/47524141422/in/album-72157704500775152/. Хоча викладено це вже досить давно, але я геть забув про це. Відкритий вагон № 30 і закритий з невідомим номером…
… Цікаво, що ж ми побачимо, коли з’являться фотографії вагонів 43 — 52?
Вони вже з’явилися, і можемо усе бачити. На фото Ковальчука ніякий не № 30, а № 50, і це “В. Е. К.” 1914 року виготовлення. І мабуть, розумним буде вважати, що “В. Е. К.” – це лише електроустаткування. Конструкція вагона явно викриває себе як MAN’івску. Оновлю коментар https://artkostyuk.com/forums/topic/inventarni-nomeri-dnipropetrovskogo-ruhomogo-skladu/page/47/#post-19085.
(Я бачу, що відкриті вагони 1914-го року більш схожі на закриті 1910-го, ніж відкриті 1910-го, але проти цифр піти не можу. Залишається як є.)
Нічого подібного! Не знаю, що там написано на фотографії – “30” чи “50”, але до революції 50 – це має бути закритий вагон. 30 має бути такий, як 25.
Завтра спробую роздивитися, що там за вагон.Міський трамвай.
В принципі, начебто, нічого не заважає вагонам №№ 7 – 10 бути не Сіменс-Гальске, а Ґанц’ами. У 1931 році їх що так, що так вже немає.
Можливо, 10 моторних – 6 причіпних Ґанц’ів – правдоподібний варіант. Поки залишається під невеликим питанням.
Перепрошую! Все залишаємо як було: 7 – 10 – чотири відкритих моторних MAN з електроустаткуванням Сіменс-Гальске виготовлення 1906 року.
- Вибачте , ви повинні увійти в систему , щоб відповісти в темі .