Створені відповіді
-
Записи
-
До Короленка – це було до 1925 року. З 1925-го колію розвернуто ліворуч і з’єднано з лінією “Управа – Табірна”. Третій маршрут до війни йшов до Виконкомівської, п’ятий – до 1932-го року йшов до тупика “Табірна”, сьомий – до 1948 року йшов до Транспортного інститута.
Так, на фото вул. Феодосіївська, але адреса усього комплекса, у т. ч. й цього корпуса – просп. Гагаріна, 26.
Ні, це, звичайно, не Севастопольський парк.
Це якийсь великий завод, швидше за все металургійної галузі. Я не можу поки що знайти і, в принципі, думаю потроху припиняти пошуки.
Можливо, якщо у родині Поллюлів відомо, де мешкали чоловік і жінка, що для нас ліворуч, то це було б ключем до розв’язання.… то здание не сохранилось, там 56года административное здание на углу Артема/Комсомольской
…Хотя на АФ 1944г. я не вижу вроде бы чтобы оно серьезно пострадало…
Ось воно у Ю. Поллюля, приблизно 1950 р.: https://www.flickr.com/photos/alexander_volok/36976614533/in/album-72157687773699304/.
Воно хоч і несе адміністративні функції, все одно – телефонна станція, у пізніший час – АТС-44 і -45.Просп. Дм. Яворницького. Ленін-Сталін на своєму місці. На задньому плані – Харківська, 3.
Плакати про плани і досягнення там, видимо, стали ставити ще від часів царату.
Цікаво, трамвайну колію розчищено? До речі, в принципі, трамвайну контактну мережу від нас ніхто не приховував від самого початку.Attachments:
… Какие ещё маршруты к 1971 году в первом депо оставались?..
Повернувся 4-й (разом із МТВ-82, можливо не усіма) і не виключено 17-й.
То, певна річ, не просп. Пушкіна.
Гм, потому что трамвайной линии нет?
Честно говоря не припоминаю где у нас еще может быть такая широкая улица. Еще и возможно с бульваром посредине.Все вірно Ви кажете. Такий (навіть ширше) бульвар (якби це був бульвар) у нас міг би бути хіба що на проспекті до прокладання трамваю. Це якийсь сквер. Хоча пару бульварів вигадати можна – типу Ю. Савченка між Комсомольською і просп. Пушкіна і площі Дем’яна Бідного. Але це все дурниці, бо там (як і на просп. Пушкіна) нема таких будинків перш за все.
Ще цікаво, скільки бічних граней у еркера?Щось неочікувано дуже важко піддаються (власне, поки що не піддаються) визначенню нетривіальні місця, де знімав Ю. Поллюль.
Потроху почнемо. Проспект К. Маркса тут, звісно, ні до чого. Перше фото визначається неважко (ті ж таки будинки Спаська, 1). Це парапет навколо пам’ятника героям Севастопольської оборони.
Друге – мабуть, тому, що відомо, що медінститут на Севастопольській ледь не найдовше залишався невідбудованим, мене від початку тягнуло, що на фото саме він. Але розташувати все у просторі уяви не вистачало. Нарешті розташував, а все ж простіше простого! Це два корпуси медінститута на Севастопольській. Добре видима дорога – це сама Севастопольська, вліво діагоналлю пішла Лешка-Попеля.
Заводи й скульптура Ленін-Сталін поки не хочуть здаватися.
І ще там парк Шевченка випадково парком Чкалова названо.
Ну і хочеться ще раз подякувати сім’ї Поллюлів, О. Волоку, – фотографії з цього архва безумовно належать до найцінніших.Дякую, Сергію!
Це – Шмідта – Комсомольська, без питань, а от попередня фотографія. Я щось сходу не пригадую. То, певна річ, не просп. Пушкіна. Скульптура мені нагадує піонерку з горном.
