Створені відповіді
-
Записи
-
На 200 % виключити цього не візьмуся, але розумію так, що поки перший маршрут обслуговувався першим депо, на ньому були КТМ/КТП-1, а як його передали у третє депо, то він обслуговувався Татрами і, поки їх було мало, КТМ/КТП-2 (мабуть, переважно новими). КТМ/КТП-1, як я розумію, у третє депо не передавали.
З огляду на це, підозрюю, що, якби нам пощастило побачити той чотирнадцятий, то ми б побачили КТМ/КТП-1 першого депо.
І, пригадуючи наші старі питання, тепер, подумавши, я вважаю, що сімсоті КТМ/КТП-2 на першому маршруті – всі третього депо.Тут інше ще цікаво. Судячи з трамваїв, я впевнений, що це – зима 1942-43, але я очікував, що руїни до цього часу вже було розібрано. Цікаво, у який бік я помиляюся? З решти фотографій цієї серії я стопроцентно час визначити не беруся.
Та ні, до весни 1942 (десь до травня) вагони не могли так стояти. Значить, Пасаж розібрали між зимою і червнем 1943 року.Ні, там перехрестя зі Шмідта. Руйнації рядів Пасажа дуже схожі, але, все ж, відрізняються. Додаю фотографію від перехрестя з Фрунзе з наданих Григорієм Цаповим і Артемом Костюком.
Та й то я тоді погано дивився – там, в принципі, видно колію четвертого трамвайного маршрута. Так що там Шмідта без варіантів.Attachments:
Едуард Чубаров зафіксував КТМ/КТП-2 на першому маршруті. Олександр Волок оприлюднив https://www.facebook.com/media/set/?set=a.262978550488088&type=3. Дуже дякуємо їм обом! А може на flickr ми ще й номер розберемо?! Тільки це не 1975 рік. Це 1968 – 70 рр., швидше за все – 1969-й.
1. Горбатий міст дуже зблизька.
2. Продавець звідкілясь вигадав, що це будка перекладача, але це якась дурня, а підпис каже, що то Вольфганг дає перекладачеві вказівки. Мені цікаво, хто з них перекладач – той у кого пов’язка?
3. Німець зазначає, що весь вокзал – суцільна руїна.
Холодний листопад.Зі ще іншого боку, взагалі важко віриться у можливість існування розворота на Центральній площі. Бо він вимагає тролейбусної стрілки на Ширшова перед Карла Маркса. Але ми такої на наявних фотографіях ще не бачили. Ну нехай. Припустимо, не потрапила у кадр – десь вона перед самісіньким проспектом. Але ж тоді на тому перехресті – два контактних проводи трамвайних і три пари контактних проводів тролейбусних, дві з яких перетинаються з обома трамвайними – здається, не реально.
Але залишається варіант, що я просто не розумію, що таке розворот на Центральній площі, і там все взагалі було якось по-іншому організовано.З іншого боку, а якщо взяти до уваги плани 1951 – 57 рр. на запуск тролейбусу на з-д Петровського саме з Центральної площі і вигадати версію, що, поки будували площу Леніна, четвірку, щоб не заважала, пустили до парка Шевченка, а по закінченні створення площі повернули її згідно до попередніх планів? І щось мені ця версія все більше і більше до вподоби, бо от вона дає справді гармонійне пояснення, навіщо було прокладено тролейбусну лінію аж на Ширшова.
Але! Пам’ятаємо, що 1) у довідниках і 1959, і 1966 років четвірка ходить до парка Шевченка, 2) у кіно “Рано вранці” тролейбус повертає на Ширшова згори (а не з боку з-да Петровського), і так само у кіно “Біля тихої пристані” і на інших фото видно контактні проводи, що ведуть від Ширшова на Карла Маркса наліво, тобто також ніяк не на з-д Петровського – це все, звичайно, аргументи проти кінцевої четвірки на Центральній площі.Це знайдеться у депо. Це виявиться або 123-й або 121-й будинок з двору. Якось зайду туди – подивлюся.
Фотографій, що є на трансфото, трохи не вистачає. Найближче це оце https://www.google.com.ua/maps/@48.4748494,35.0160542,3a,75y,181.28h,99.98t/data=!3m8!1e1!3m6!1sAF1QipODrylSlG-kRKL9wfeF_XJW916lwh60Tux5mVFW!2e10!3e11!6shttps:%2F%2Flh5.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipODrylSlG-kRKL9wfeF_XJW916lwh60Tux5mVFW%3Dw203-h100-k-no-pi-0-ya152.09348-ro0-fo100!7i10000!8i5000?hl=uk і ще дві з нею поруч.
Дата фотографування – не раніше 1956 (будинок 123), а реально – не раніше 1957 (маршрут 4).
Залишилася сама дрібничка – те саме первісне запитання Владислава – чому четвірка у листопаді чи березні має кінцеву на Центральній площі? Надто ж, враховуючи те, що “Дніпровська правда” у перший рейс відправляє четвірку до парка Шевченка.Дякую, Владиславе!
Що ж би тут придумати? Там тролейбуси, що надходили у місто того часу, я не до пуття розумію – були нові чи вживані? Бо надходили з Москви і Києва. Але у будь-якому разі вони, звичайно, не були старими.
Але ще важливе, що вказує на час як на набагато пізніший – це балкон. Цей балкон вже без “архітектурних надмірностей”, і пішли такі балкони у місті десь з 1957 року. Як раз як і четвертий маршрут!
Більше того, такі саме балкони з таким саме взаємним розташуванням із такими саме, як на фотографії, карнизами, я зміг поки що знайти лише на одному будинку – але на “найпідходящому” – Карла Маркса, 121. Але! Таких колон (чи що там за виступи?), таких вікон, як ліворуч від балкона, там немає і, на мою думку, не могло бути навіть до прибудови гуртожитка Карла Маркса, 119а. Також, хоч я й запам’ятав, що сонце може світити з півночі, але не до такого ступеня і не такої пори року. За сонцем – ну не може це бути “лицьова” стіна непарного боку проспекта. Крім того, мені взагалі здається будинок на фотографії “увігнутим”. У нас в місті я таких будинків не можу пригадати (крім до деякої міри Карла Маркса, 88, але це – не він, та й не могли вони там фотографуватися). І тролейбус – мені здається – стоїть не паралельно будинку, а, як би, починає лівий поворот. За цими всіма “увігнутостями” і за сонцем – дуже б підійшло місце навпроти Дзержинського 7, 9, але нема там таких балконів. При всьому при цьому – майже не залишається, де ж шукати місце знімання. Адже тролейбусних ліній у місті було дуже небагато, а так вийти для фото екіпаж взагалі міг би лише у депо чи на кінцевих.
Я розумію, що це має бути Дніпропетровськ, але поки що не можу виключити, що це інше місто. Та й щось я не пригадую, щоб мені хоч одного разу зустрічався такий шрифт інв. номера. Але, можливо, то я неуважний.У попередньому коментарі я, звичайно, мав на увазі супутниковий знімок 1970 року. Перепрошую за плутанину.
А там рік і місце знімання не вказано раптом?
В принципі, так, такий план був (перший файл – “Дніпровська правда” за 6.06.57 р.), але факт був інший (другий файл – “Дніпровська правда” за 1.08.57 р.). З текста можна було б припустити, що частина ходила до центра, а частина до парка Шевченка, але вкрай важко віриться, перш за все тому, що в цей час у розпалі були роботи зі створення площі Леніна, і під час прокладання трамвайної лінії тільки тролейбусного розворота їм там і не вистачало.
Може це взагалі якась інша четвірка? Щось на кшталт скороченої трійки “Центральна площа” – Дерев’яний міст – “АНД райрада”?
10 тролейбус – це хоч і 1949 рік може бути (раніше – ні, бо четвірки раніше 1949 не могло бути).Коли почали будувати – не знаю; завершили – мені здається, у 1984-му, але міг і вигадати, але не пізніше 1986-го.
Але між тим, що зображено нааерофото 1974супутниковому фото 1970 і появою цього корпуса, був ще один етап – заводський цегляний паркан було перенесено від того положення, яке він має нааерофото 1974супутниковому фото 1970, ближче до Криворізької. Він йшов вздовж або асфальтової “дороги” під тими частинами корпуса, що виступають, або вздовж нинішнього тротуара – не пам’ятаю точно. Після побудови корпуса паркан вздовж Криворізької прибрали – парканом став самий корпус.Погоджуюсь і підтримую. А ще – я вже бачив знімок 1971 року (дякую Артему Костюку!) – там кільце також ще на місці.
Хочу виправити ще одну свою помилку у визначенні місць знімання фотографій. Щоправда, можливо, першу – помилкову – версію я тут й не викладав – не пам’ятаю, а знайти швидко не зміг.
Раніше я вважав, що на фотографії оцей трамвай https://oldmaps.dp.ua/?leftmap=2210841&rightmap=190643&double=0#17/48.47341/35.02405, але щоб хоч якось підігнати під розташування рядів Озерки, я гадав, що його протягнуто метрів на сто вперед вулицею Шмідта. Але це, звичайно – груба помилка. Насправді це – оцей трамвай https://oldmaps.dp.ua/?leftmap=2210841&rightmap=190643&double=0#17/48.47455/35.01862. Так, може, з часом збереться галерея розставлених містом вагонів. Шкода, звичайно, що вкрай рідко на цих фото можна прочитати інвентарні номери. Цей поїзд – це “Х” – “М”. Мені здається, що ширококолійний, але це – абсолютно суб’єктивне твердження.
Звичайно, дуже важливий факт на фотографії – це повна відсутність шапіто. Ми віримо датуванню на звороті фотографії і робимо висновок, що до 9 вересня шапіто розбомбилося чи спалилося вщент. Є аерофотознімок за 28.08, де шапіто ще на місці.Attachments:
Продублюю і сюди – все ж таки фото нетривіальне і нібито й до теми сюди.
Один з розворотів вздовж 6-го маршрута, що існували раніше, – петля Череднички (за назвою болота чи озера) із залишеною на ній миколаївською причіпкою, раму якої має бути видно, але я не бачу; із колією під снігом; із невидимим або знятим контактним проводом; без знищеної споруди, що стояла поруч. Знято у лютому 1942 року.
Цей самий вагон на аерофото 29.08.1941 р.: https://artkostyuk.com/wp-content/uploads/2020-06-29_153101.jpg.
Цікаво, навіщо було тут відчіпляти причіп? Хоча, що я питаю? Навіщо було взагалі по місту трамваї розставляти?Attachments:
