Створені відповіді
-
Записи
-
На сторінці Олени Присягиної https://www.facebook.com/groups/421334225037372/?ref=direct йде цікаве обговорення питання про місце знімання фотографії з Л. І. Брежнєвим. Я б запропонував читачам приєднатися до нього і дозволив би собі повністю підтримати здогадку Сергія Мушенка про аеропорт. На жаль, мені важкувато уявити, де саме були ці альтанки (на інших фотографіях я їх не помітив), але для підтвердження чи спростування це уявлення швидше за все нічого б не додало. Але за версію аеропорта промовляє дуже значна схожість у деталях, ну і звичайно два стовпи. Так, верхівки альтанок суттєво спростились, але в усьому іншому – як на мене, то ті самі.
Версія, що позаду Дніпро, потребує призначення дерев островами. А мені здається, що це цілком схоже на поле саме з деревами і чи то кущами, чи то, наприклад, якимись аеропортівськими знаками. Я б припустив, що злітна смуга ліворуч від нас, а праворуч – майбутній аеровокзал (підтверджень ніяких) – все ж таки було б непогано дізнатися, де стояли ці альтанки.
Вчергове перепрошую за втручання.Сергію, дякую Вам за участь і підтримку, але для мене це – не робота! Це для мене в задоволення, а це, на мою думку, ще набагато краще.
Щодо ресторана – вважаю, що Ви маєте рацію. В принципі, ресторан при стадіоні міг існувати ще до побудови спеціального будинку, але навряд чи про нього б саме так писали на афішах.Фотографії Ковальчука з трамвайних зупинок.
Це листопад 1933 року. Інформація про футбольні матчі до 1936 року, судячи з усього, поки що носить такий собі “неусталений” характер. Але, на підставі http://footballfacts.ru/turnir/1620674-tovaricsheskie-matchi-1933 і відсутності третіх рейок вважаю час знімання визначеним.
Місце – звісно ж, проспект; будь-які мої сумніви в цьому – маячня. Зупинки – вул. Садова. Сімка їде не так, як я вважав, а навпаки – з Транспортного на вокзал.
На фото з афішею виділив баню на будинку з нинішньою адресою Дм. Яворницького, 68. Нічим іншим це бути не може. 100 %. А ні! Все ж таки “Асторія”. Враховуючи це, на фото з трамваєм непогано визначається баня поштамта.
Ну і на завершення – хоч кіоск війну і не пережив (а, судячи з фотографій 1941 року, він до війни навіть не дожив), тим не менш простояв він там справді тривалий час – ось він на дореволюційних фотографіях.Сергію, я не дуже зрозумів, щодо вежі. На останньому фото вона є – на правому краю фотографії, а от на фото з пароходами – не бачу її.
Викладу ще пару фото точно з Амура. Впізнаваний об’єкт – тодішня школа № 87, нині № 56.
Дозволю собі задати запитання (можливо, дурнувате), в першу чергу, мабуть, пошуковцям: чи не може бути на останній фотографії, наприклад, командир екіпажу, якому встановлено пам’ятник в парку Леніна, Вдовенко І. Т.?Те, що воно наше – поза всілякими сумнівами. Там я не можу розібратися, в який час зроблено фото. Щодо порівняння з кольоровими, то я розумію так, як виділив нижче. (Труба, звісно, інша). І, знов таки, порівнюючи фотографії, – мені здається, що мало б бути видно водонапірну вежу біля Горбатого мосту.
Нове на e-bay. Знов таки Дніпропетровськ не згадується. Наскільки я розумію викладено цілу плівку слайдів, що стосуються 13-го дивізіону винищувачів танків. На мій погляд, тут до десятка фотографій з Амура в районі лівобережного кінця переправи. Даю посилання і розміщую тут три фотографії, які залізобетонно ідентифікуються як Дніпропетровськ. (Для пошуку інших рекомендую змінювати номер у фразі “@31 color farbdia”, причому порядок номерів, схоже, не зовсім відповідає порядку кадрів на плівці).
https://www.ebay.de/itm/31-Color-Farbdia-Farb-DIA-Pz-Jager-Abt-13-Angriff-Stuka-Hafen-Stadt-Russland/202654356956?hash=item2f2f2415dc:g:VTgAAOSwA8ZctI2z
https://www.ebay.de/itm/24-Color-Farbdia-Farb-DIA-Pz-Jager-Abt-13-Russland-Friedhof-STALAG-Lager-13-PD/223483192931?hash=item3408a2e663:g:m~MAAOSwqUdctIsXЩодо 1934 року – я теж схиляюсь, що рік вірний. Щодо ширококолійок і вузькоколійок (але не в усьому іншому) я дуже схильний довіряти статті https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D0%B0%D0%B9. Все йде, мені здається, до того, що це – не проспект. Поки не уявляю, а що ж іще, але, здається, не проспект. Зокрема перпендикулярна дорога (я вважав, що це вул. Леніна) видається завузькою. Щоправда, натомість білий стовпчик ліворуч від афіші, звичайно промовляє за проспект. Треба думати.
На воєнних фотографіях проспекта – придивіться покраще – всюди по три рейки. Єдине, там щось хитре було зроблено за Дитячим Світом – я так ще до пуття і не знаю, там була одна колія чи роздвоювалося на дві. Зокрема, взагалі, в який бік їхав вагон, розтрощений снарядом за Пайторгом?
Три рейки, до речі, непогано видно на фото Ковальчука “Зустріч” (точно з перехрестя Карла Маркса – Леніна).
Цікаве те, що на проспекті (перше депо) третя рейка лежить з протилежного боку, ніж на Чкалова (друге депо).Щодо фото балки – дякую, що нагадали про нього. Я тоді поки шукав, бачив його, але не роздивився, а потім забув. А на ньому ж буквально будинки ті самі, що і на воєнному фото. Якісь з цих будинків, мабуть, і до сьогодні дожили. Тут фотограф знімав дещо нижче вулицею Виконкомівською – швидше за все, з подвір’я Виконкомівська, 73 – там чи артіль якась, чи РСУ, щось таке. На задньому плані – Феодосійські казарми.
Так, те питання пам’ятаю, але кіоск це вже, звичайно, інший. Той війну точно не пережив, а ще більше я схиляюсь, що і на аерофото 1941-го року його справді вже нема. Та й дерева на кварталі Леніна – Сєрова в 1941-му вже омолоджені, більше схожі на дерева квартала Леніна – Короленка, ніж на дерева квартала Сєрова – площа Горького.
Пропоную продовжувати в “Фотографіях 20-30-х років”Перенесемо сюди обговорення фотографій Ковальчука.
А саме двох з трамвайної зупинки. Наскільки я розумію, це – таки проспект К. Маркса, як і заявлено у підписах до фотографій на різних сайтах. Там же заявляється і рік – 1934. Але, згідно вікіпедії, Науменку – в листопаді (див. афішу на фото) проспектом вже має йти по три рейки (заради 7-ки – саме вона залишалася вузькоколійною). Щось тут не збігається. Встановити б, в якому році були матчі, анонсовані на афіші.
(Якщо це проспект, то, на мій погляд – перехрестя з Леніна, ну, або з Садовою; решта перехресть, на мій погляд, виключаються).Attachments:
Щодо ще одного питання з https://www.facebook.com/groups/421334225037372/?ref=direct – щодо парка Шевченка – так, вони підіймаються до Сталіна.
Чим більше дивлюся на нього, тим більше знаходжу аргументів за всі три варіанти, причому найменш ймовірний – мій (Сєрова – Пушкіна). Відсутність сходів, люк на мостовій, точність відомостей про наявність пілонів, а також свідчнення Катерини Вальтер – за Кірова – Пушкіна, але поки лишаю для себе питання відкритим.
Про Поллюля – так, це я взяв у О. Волока. Я б про авторство і не зауважував – не підписане фото – ну й не підписане, але тут Присягина, Грицаєнко є, а автора немає – вводить в оману.Не там пишу, де належить, але ж: на фото Ковальчука – 7-ка, яка повертала на Артема вгору і біля Гірничого не ходила. Порівнюючи інші фотографії, методом виключення доходжу висновку, що це Леніна. Мій варіант – трамвай йде в бік Транспортного. До речі, іншу фотографію Ковальчука – з афішею – зроблено на зупинці в протилежний бік (тобто, на мою думку, на Леніна в бік вокзала).
З приводу фотографії навпроти входу до скверу МОПР’а у Олени Присягиної https://www.facebook.com/groups/421334225037372/?ref=direct.
Я, звісно, засвоїв, що тіні, в принципі, можуть вказувати навіть на південний захід, але, все ж таки, до появи ще якихось свідчень, вважатиму, що на фотографії перехрестя просп. Пушкіна – Сєрова.
Хіба не правильно було б називати цей знімок фотографією Ю. Поллюля?https://www.ebay.de/itm/KRADMELDER-mit-Divisionsabzeichen/273807504333?hash=item3fc032f3cd:g:NbAAAOSwHShbnSIp – місце знімання не зазначено, але це наша переправа, вид в бік лівого берега. Порівнюючи з іншими фотографіями, натрапив на цікаву річ – на одній з найдавніше з’явившихся фотографій переправи знято того ж мотоцикліста, а саму ту фотографію і цю, нову, обрізано одним і тим самим різаком.
Вже, мабуть, ніхто не наздожене Олену Присягину в плані надання фотографій старих тролейбусних ліній. https://www.facebook.com/groups/421334225037372/?ref=direct.
Дякуємо їй щиро за чергову ділянку. Цікаво було б, якби хтось пригадав, як там розвивалося з тим розворотом після того, як з’явилося депо, і чи не пов’язані розворот і депо “прямою” тролейбусною лінією?До речі, третя фотографія – це, мабуть, розширення проспекта “Правди” (з побудовою, зокрема, підземних переходів). Можливо, хтось знає, який це рік?
