- This topic has 911 відповідей, 10 учасників, and was last updated 2 місяці тому by
.
-
Записи
-
І ще. Сергій і Олег вже підіймали питання щодо 304 вагона. А я кажу, що мої погляди за останні дні з багатьох питань змінилися. Так от, почитавши в інтернеті, про вагони “Х”, я тепер більш ніж впевнений, що на обох фотографіях – один і той самий вагон. А їх ВСІ (це те, що мене дивувало) – “Х” різних виробників, миколаївські (дякуємо І. Науменку, він пояснює, що “юмтівські” вагони – це миколаївські) перебудовували за спільним проектом типової модернізації (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5_(%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BD)).
Єдине що, є в мене підозра, що вагони з номерами на триста – це таки вагони виробництва КЗЕТ (київські), тобто правильніше їх називати “2М”. Згадайте, Владислав казав, що довоєнні “пульмани” отримали у нас номери 301, 302, 303.…Вагони «Х» з малими номерами… (…) …Виробництво в Усть-Катаві — з 1937 року. До цього часу, слід розуміти, ці перші номери вже звільнилися. Хоча, ми читаємо, що ще після війни на лівий берег переправляли вагони Ganz. Але, гадаю, там з номерами все було гаразд.
Вот, ещё один интересный вопрос. Бельгийские вагоны и вагоны Городского Трамвая изначально имели независимую нумерацию. То есть, в городе с 1906 года было два первых, два вторых и так далее… Когда обе сети объединили, какие-то вагоны должны были перенумеровать. О бельгийских вагонах мы читаем в “Летописи” в записи, датированной 1933 годом: “Списаны старые бельгийские вагоны…”. Предположив, что другие номера получили вагоны 2-го депо, можно прийти к выводу, что:
1) к 1937 году номера 1-50 были свободны.
2) послевоенные “Ganz” на левобережных маршрутах были более поздние – Городского депоТільки зараз побачив на transphoto миколаївські 35 і 39. Ну, враховуючи відомість 1.05.1961, тут, мені здається, потрібні докази. Миколаївські всі, начебто, на двісті. Може, то суто п’ятигорські номери?
Чи вірно розуміти, що номери дореволюційних причіпних слід шукати на сто? Чи у них взагалі не було номерів?Вагоны были добавлены явно “со стоооны” Пятигорска. То есть, там “откопали” какую-то информацию о переданных из Днепропетровска вагонах и “штампанули” два вагона в базу города. Вполне возможно, что это пятигорские номера.
Что до ведомости, 1.5.1961 – как жаль, что нет в сети ещё таких ведомостей! Она многое проясняет, но, вопросы всё равно остаются. В частности, и по двузначным вагонам на 1961 год. Например, мы полагаем,,что в том году КТМ/КТП-1 уже все пришли (“Летопись” говорит о последней поставке в 1961 году). Номера моторных , по “легенде” – 41 – 100 (41- 99 или 41 -98). На Первом маршруте двузначные – КТМ-1 (возможно, 99 – КТМ -2), на 5-м, получается – тоже (41-45). Есть фотографии “десятки” с этим подвижным составом, так что, скорее всего, 50-59, 65-68 (помню упоминание о 65, который “10 лет проработал во 2-м депо”, а также фото 50 на Рабочей), 73, 76-79 – тоже КТМ-1.
На “11” мы видим среди прочих вагон 74. По идее, это также должен быть КТМ-1.
Но, не бывает всё хорошо и стройно. Уже какое-то время я разглядываю периодически фото на СТТС вагона 76 “11” маршрута, датированное “50-е”. Разглядываю потому, что “семёрка” мне кажется странной… Возможно, это “3”?Attachments:
Я теж вважаю, що це 36 вагон.
З сімдесятих вагонів, що у 1961 році були у другому депо, в “Електротранспортнику” другої половини 60-х років мені зустрілися 78, 79 – на першому маршруті, 74 – на третьому і сімнадцятому маршрутах. На жаль, 73, 76 і 77 не зустрілися зовсім. Але не бачу приводів вважати, що десь навіть не на п’ятидесятих, а на сімдесятих номерах порушувалася система. Ця фотографія не може бути таким приводом, бо перша цифра не схожа ні на що – і на сімку також не схожа.
І знов-таки, я впевнений, що у відомості не 99 вагон, а 98.Да, пожалуй, Вы правы! Девятка на той печатной машинке – совсем другая. Кроме того, обратите внимание, что а “88” вторая восьмёрка немного “наползает” на предыдущую. То же самое мы видим и с “258” и “268”.
… Номер вагона на фотографії з «Центральної прохідної» не 76, а 36, і він є у відомості 1.V.1961 р.
Або, як варіант, номер – 16 (також друге депо, маршрут 11), а решта зайвого – дефекти фотографії.
…доказів я поки не знайшов, але точно пам’ятаю, що десь написано що відкривав тоді рух поїзд № 50. Як знайдеться, я скажу, де це написано.
Я, мабуть, знов все поплутав, бо я знайшов, що 50 відкривав рух на маршруті № 14 1966 року, а про цей нічого не знайшов. Треба читати, що там на борті причіпного написано.
Чи вірно розуміти, що номери дореволюційних причіпних слід шукати на сто? Чи у них взагалі не було номерів?
По прицепам.
“Пробежался” по “Летописи”… Исходя из неё (упоминание в нескольких местах), трамвайный парк до войны (Гражданской) составлял 142 вагона: 97 моторных и 45 прицепных. “Николаевские” вагоны (по Ааре Оландеру) выпускались с 1927 года. В этом году в “Летописи” нет упоминания о поступлении в город нового ПС. Но, в 1928 читаем “вот и в этом году…” поступили новые вагоны. Но, по вопросу о прицепах, важно следующее: 1. Моторные нумеровались, начиная с 200.
2. Тот же Ааре Оландер пишет, что прицеп 201 был 141
https://transphoto.ru/photo/303396/?vid=128521
(Вообще, мне кажется, этот товарищ знает гораздо больше, чем говорит. И то, что мы пытаемся понять методом “научного тыка”, у него разложено по полочкам давно… Ха-ха)
3. Исходя из вполне логичного предположения, которое я выдвигал недавно о введении общей нумерации МАНов (всё-таки, так правильней говорить, наверное, чем обзывать их “Гансами”), как рабочая гипотеза – прицепы могли быть 100-139 или 98-139… или что-то в этом роде. Возможно, имеет право на жизнь версия 100 (101) – 144 (145) с приведением к 1927-му году к последнему 139 или 140 (“Летопись” пишет, что к этому времени некоторая часть дореволюционных вагонов пришла в негодность).
4. Нумерация первых советских вагонов в городе 20х-14х
Оккупационное фото “николаевского” 167
https://transphoto.ru/photo/1218825/?vid=486793
в разрез с этой гипотезой никак не идёт. Наоборот: вполне можно предположить, что мотор рядом с ним – 227Так, дякую! Тут, до речі також щось на кшталт 160 https://artkostyuk.com/wp-content/uploads/YE79635.jpg.
Для подальших роздумів кілька післявоєнних поїздів, що трапилися мені в пресі. 1 – 533 (приблизно 1959 рік), 205 – 527 (1966 рік), 250 – 154 (1966 рік, ага – а раніше ми бачили нібито 155 моторний у 1967 році), 307 – 618 (1956 рік), причіпний 507 (маршрут 6, 1956 рік)Мне скинули книгу “Електротранспорт України”
Раздел про трамвайДумаю, данные из книги что-то наконец-то прояснят.
https://drive.google.com/open?id=1HJQxAY6_W4ZZd58RGqwq_l_vgpYWKflj
(Вообще, мне кажется, этот товарищ знает гораздо больше, чем говорит. И то, что мы пытаемся понять методом «научного тыка», у него разложено по полочкам давно… Ха-ха)
Этот товарищ на сайт вообще не заходил с 2016 года. Может уже и случилось чего.
Ну а так, я думаю, много инфы может быть в архиве ДТТУ и трамвайных/троллейбусных депо.
Ого! Оце так подарунок! Дуже дякую, Владиславе! Звичайно, я цього не бачив раніше, то я щось вигадав. Дуже дякую!
Але, мені здається, ми непогано все вирахували.
Ну і, звичайно, величезна подяка авторам і тим, хто доніс до нас цю інформацію.Дещо лишається нез’ясованим, деякі неточності видно, але це, безумовно, (ну, принаймні, для мене) прорив!
Владиславе! Там Ви запитуєте про трамвайну зупинку між Телевізійною і Транспортним інститутом. В старих газетах мені пару разів траплялися скарги пасажирів, що трамваї проїжджають повз зупинку “вул. Університетська”. Ця назва протягом історії кочувала від вулиці до вулиці, підіймаючись проспектом Гагаріна. В цьому випадку, я точно розумію, що йдеться про вул. Івана Сірка. Оскільки власне Івана Сірка через дорогу від трамвайних колій, то я для себе вирішив, що зупинка була на перехресті з вул. Марі Кюрі. (Власне, маю велику підозру, що і вул. Марі Кюрі теж була Університетською разом з Івана Сірка, або, взагалі, там була якась каша з вулиць Університетської і Севастопольської).
Дуже дякую за енциклопедію!
В книзі сказано, що четвірка у 1941 році йшла вул. Ленінградською (без пояснень). Зараз, маючи аерофото, це ми можемо впевнено виключити.
Натомість, вікіпедія https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D0%B0%D0%B9 повідомляє, що у 1945 році четвірку від Диспетчерської подовжують Горького – Ленінградська – Пастера – Вокзальна – Горького. Це, на мій погляд, цілком можливо. Я вже звертав тут увагу на цей цікавий факт. Якщо так, то треба додавати до закритих колії вулицею Ленінградською. А у 1949, згідно з вікіпедією, поновлено довоєнну схему Горького – Вокзальна – Привокзальна – Вокзал – і назад тим самим шляхом. Ну, а у 1951 збудували новий вокзал із площею, і четвірку перенесено на відоме коло Горького – Вокзальна – Пастера – проспект – Шмідта.
- Вибачте , ви повинні увійти в систему , щоб відповісти в темі .