Створені відповіді
-
АвторЗаписи
-
Олексій АдамчикУчасникУх! А ще б таку ж брошуру на 1934 рік!
AlexSan з transphoto https://transphoto.org/author/972/, здається, з Одеси, і Дніпро йому, здається, не зовсім чужий.
Владиславе, Ви бачили https://artkostyuk.com/wp-content/uploads/7.dribN.E.A.-5-Mun.-Lager-in-Dnipropetrowsk-1941-N21058-1.jpg? Опори вул. Любарського (Білостоцького, Білостоцькою) далі завода Артема. Коли є опори, колії напевно теж є. А контактну мережу пообірвано, бо це вересень-жовтень 1941 р. Літопис ДЕТ http://www.det.dp.ua/about/history/%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81/, в принципі, під 1937 роком нерішуче натякає на лінію на Н.-Д.-Вузол, але з архіва мені пригадується, що у 1937 вони приймали лінію справді лише до завода Артема. А от пізніше, схоже, що вона таки подовжилася. Мені і кільце там на Вузлі ввижається. Зовсім не там, де зараз.
Олексій АдамчикУчасникВечерський. Повінь. Дещо визначилося. Решту видів – ті, що з приватним сектором, – я не знайшов.
Звертає на себе увагу суттєва різниця 1931-го року із 1941-м. Може той приватний сектор взагалі за той час пішов? Але запрошую все ж його пошукати.
Ключем до розв’язання постала, певна річ, перша фотографія – все-таки на ній пару непогано впізнаваних елементів. “Висотку” на дальньому плані праворуч – не ідентифікував. Поки що схиляюся, що це Медінститут, але не впевнений. (Може це взагалі 3, 4 корпуси університета?) На другій і третій маємо змогу насолодитися виглядом вул. Різничної. Будинок на Ламаній (чи Ламаному пров.?), мабуть, взагалі існував ще на нашій пам’яті.
До речі, десь тут хтось питав про “калюжу” на місці Січеславська набережна, 37. Ну от, для Вас від фотографа Вечерського історія її берегів у фотографіях.
Олексій АдамчикУчасникДякую, Сергію! І за нагадування дякую, бо забув.
Олексій АдамчикУчасникСеред фотографій, наданих Григорієм Цаповим, знайшлася з дуже схожим ракурсом з цією, знятою з Любарського, 104. На ній є все те ж, окрім, власне, цих семи однакових будинків, їх закрито іншими. Але є три інших, таких самих. Видно тут і водонапірну вежу. Доходжу висновку, що і без диму роздивитися її ми б не змогли. Подякуємо Григорієві!
Attachments:
Олексій АдамчикУчасникТак, вежа мала б потрапити. Єдине, що, здається, точку знімання треба зсунути на схід вікна на два-три. Три дахи з димарями – це, мабуть не другий, третій і четвертий, а третій, четвертий і п’ятий – на підставі дерев на знімку 15.07.1941 р.
Щодо протигазів – не знаю. Може, з якихось причин вирішили так сфотографуватися.
На фото з мотоциклами взагалі явно італійці. Ніхто не знає, що таке N. E. A? А то я щось сходу не знайшов.
Олексій АдамчикУчасникТак, оце я оголошую сенсацією сезону!
Всюди пишуть, що до війни дев’ятка ходила до завода Артема. Наразі не стану заперечувати, тим більше, що всю окупацію вагони простояли на петлі “З-д Артема”. Але на фото ми чіткіше нікуди бачимо, що лінія на Н.Д.-Вузол вже йде! І, відповідно, тут https://oldmaps.dp.ua/?leftmap=60441&rightmap=google#18/48.47756/35.11772 я вбачаю навколо хреста петлю трамвайного розвороту.
Олексій АдамчикУчасникТрохи новин.
Attachments:
Олексій АдамчикУчасникТакий собі інтернет-архів https://archive.org/.
Пару посилань на якісь ЦРУ’шні звіти про, зокрема, автозавод. https://ia800808.us.archive.org/15/items/CIA-RDP82-00457R001600860007-7/CIA-RDP82-00457R001600860007-7.pdf, https://ia800803.us.archive.org/32/items/CIA-RDP82-00457R010400050009-6/CIA-RDP82-00457R010400050009-6.pdf, https://ia800805.us.archive.org/12/items/CIA-RDP82-00457R010400050010-4/CIA-RDP82-00457R010400050010-4.pdf, https://ia600809.us.archive.org/17/items/CIA-RDP82-00457R010400050007-8/CIA-RDP82-00457R010400050007-8.pdf. Наскільки я розумію, у двох останніх дані станом не пізніше ніж на 8.02.1952 р. і не раніше ніж на грудень 1949 року. Не беруся оцінити, наскільки точно вони там все позамальовували, але виглядає дивнувато. Сучасного завода я там впізнати не можу. Є цікаві речі, типу все ще існуючої трамвайної лінії на роз’їзд Фабричний або табору військовополонених, і навіть прізвища керівника полонених-будівельників – Пфінгстер.
А головне, підозрюю, що тут можна ще багато чого знайти. Я поки що спробував пошуковий запит “Dnepropetrovsk”. Серед іншого видало звіти із смішнуватими планами міста, відомостями про аеропорт. Загалом, є що подивитися.
Олексій АдамчикУчасникКомплекс на Чичеріна. Цікаво, чи, бува, будівля, схожа на церковну, не звідти ж? А одноповерховий будинок чи не на протилежному боці Чичеріна? https://www.ebay.de/itm/18x-Polizei-Chef-Sicherungsdienst-Kirowograd-Dnjepropetrowsk-Major-von-Zerboni/153959616499?hash=item23d8b54ff3:g:vBAAAOSwGTBe2MBg.
Attachments:
Олексій АдамчикУчасникПодякуємо Олександрові Волоку. https://www.flickr.com/photos/alexander_volok/49956995657/, https://www.flickr.com/photos/alexander_volok/49956993717/.
Олексій АдамчикУчасникТаке зі Штутгарта чи звідкись звідти https://www.ebay.de/itm/AK-Gruss-aus-JEKATERINOSLAW-DNIPRO-funf-Ansichten-Feldpost-1918/392820337937?hash=item5b75eaad11:g:8xAAAOSwXf9e02Yd.
Attachments:
Олексій АдамчикУчасникГеніально!
Щоправда, там перехід не на “набережній”, а навпроти Ленінградської, але все одно, дуже схоже, що це так.Бо десь вже на початку 1926 має подовжитися двійка, а 1925 ми весь прочитали.В оголошенні для таких, як я, все уточнено.
Олексій АдамчикУчасникДякую!
Там на сайті музея Ви, мабуть, бачили фото юних Спартаківців, щоправда, мабуть, їхня назва не від завода.
Олексій АдамчикУчасникНавіть неясно, 5д – від Пристані чи від Табірної? Щось воно у всі часи складнощі з лінією на Кодаки. А може, просто будь-які складнощі у трамвайному господарстві вирішували (вирішують?) насамперед на шкоду цій лінії. Треба чекати “Зорю” за 1926 рік. Заразом треба дізнатися про етапи подовження двійки.
До речі, про двійку. Я все просував ідею, що десь року з 1934 у двійки мав бути тупик через залізницю, на теперішній території з-да Леніна. Зараз я вже в це не вірю. На тому “німецько-нашому” плані трамвай явно домальован, швидше за все глибоко після війни, там є багато помилкового. Самий план, до реі, на flickr у О. Волока https://www.flickr.com/photos/alexander_volok/albums/72157668394530929 покраще на місцях перегибів, ніж до цього ходив інтернетом – подякуємо йому за це.
Не за темою: на плані від С. Мушенка і на плані 1924 року Червона площа геть не там, де була згодом, а там – Шевченківська вул.
Олексій АдамчикУчасникНічого, зате розібралися. Дякую за посилання і фотографії.
-
АвторЗаписи
































