Створені відповіді
-
Записи
-
Тобто, якщо я вірно зрозумів, то тут https://artkostyuk.com/wp-content/uploads/20200526_135647-1.jpg ми бачимо два мости – відновлюваний з різних прольотів Старий і Дерев’яний? (Та й не такий він вже й дерев’яний, виходить.) І які саме прольоти якому з мостів належать? Чи все-таки тут вже один міст?
Дуже дякуємо Музеєві історії Дніпра https://www.facebook.com/MIDnipro/photos/a.133912831366887/263453035079532/?type=3&theater.Справді, цікаво, а може, до війни трійку і вісімку взагалі не скорочували, і дванадцятого не вигадували? Перелік маршрутів на 1940 рік з літописів надто вже переконливо виглядає, але й більш сталі легенди розвінчувалися…
Ще з фотографій, наданих Григорієм Цаповим. Але це – не район вул. Ленінградської. Це набагато вище. І, до речі, цією вулицею ходив трамвай.
Attachments:
https://artkostyuk.com/wp-content/uploads/0008.jpg. Тобто, Чонгарська, а в інших джерелах – вул. 89 Чонгарського полку – це таки Табірна. У такому разі це тривало дуже недовго, бо у газетах 1940 року – знов Табірна.
Щодо третьої нитки на Центральній площі – поки що я вважаю, що її було укладено у 1935 році. В паперах з Державного архіва Дніпропетровської обл. (дякуємо їм за збереження!) є наказ, один з пунктів якого вимагає укласти її до 8.06.35, але на пару днів пізніше є ще один наказ – виконати роботи відповідно їз кошторисом, затвердженим міськвиконкомом, – так от там цю роботу не згадано. У звітах за рік її також не згадують, але якщо її було зроблено за кошти за статтєю, скажімо, “Завершення перешивання четвертої лінії”, то, відповідно, у тих звітах її не буде. І є ще один документ – якась відомість робіт, підтверджених актами – так от у ній ця робота є, і вказано, що акти додаються. Самих актів у мене немає – чи їх не було у справі, чи я у поспіху не звернув на цей важливий момент уваги – не знаю. Пізніше передивлюся в архіві. Але цей запис “Акти додаються” я вважаю обґрунтованою підставою вважати роком появи вузькоколійного розворота 1935. І ще, ледь не забув. У 1935 році точно (є у звітах окремою статтєю) виконано підняття колії на перехресті Залізної і проспекта. Щоб два (чи це вже три?) рази не вставати, могли і третю нитку заразом покласти.
Щодо лінії на Цегельні заводи – на підставі цієї брошури пропоную вважати, що пасажирської вже не було. А якщо не було, то виникає питання, коли насправді колію демонтували. Якщо завантажиться, то я викладу ще фотографію, надану Г. Цаповим, де трохи видно трикутника на перехресті просп. Пушкіна – Ю. Савченка, тобто того, що залишилося від цієї лінії.
Щодо вісімки – я б очікував, що вона буде йти з заїздом на вокзал, хоча раніше я вважав навпаки. Ач, ні! Таки без заїзду. Тобто тут https://artkostyuk.com/wp-content/uploads/2019-11-16_190756-2.jpg, судячи з усього, бачимо необхідний поворот.
UPD. Додамо і сюди скріншот.
І перепрошую у Артема Костюка за невдячність, бо всі ці фотографії від Г. Цапова мені показав саме він. Безумовно, щира подяка як Григорію, так і Артему!Attachments:
Безумовно, це Виборзька. Просто там треба виходити, щоб дістатися райради. Саме до речі буде подякувати Григорієві Цапову за його фотографії всього міста під час війни. Ось ця зупинка.
Шкода, ніяк не завантажується. Спробуємо пізніше.
UPD. Ну, нехай буде скріншот.Attachments:
Владиславе, величезна подяка Вам і одеським працівникам! Оце – справжнє джерело! Два мільярди знаків оклику!
Знайшовся ще один вид Дніпропетровська! Давнувато вже лежав – і знайшовся! Мабуть, всім відомий басейн з-да К. Лібкнехта? Раніше там було покрасивіше, хоча паркан і пам’ять про клумбу ще живі. Фотограф був приблизно тут: https://www.google.com.ua/maps/@48.4941927,35.0729348,3a,75y,156.23h,84.26t/data=!3m6!1e1!3m4!1sQyBHN9DXJfFgx44Huj67pA!2e0!7i13312!8i6656?hl=uk.
Крім водонапірної вежі, на заводі Карла Лібкнехта були ще дивні споруди.
Дякую знімкам 21.08.41, бо 6.04 знімалося при такому положенні Сонця, що не факт, що я б впізнав пейзаж.Так, саме це я й маю на увазі. За маршрут поки боюся говорити, а лінія була 100 %. Хоча я не розумію, навіщо було б не використовувати наявну лінію. В принципі, як на мене, то логічно було б довести лінію як не до Самари, то хоча б кудись сюди https://oldmaps.dp.ua/?leftmap=60441#18/48.48066/35.13528 чи сюди https://oldmaps.dp.ua/?leftmap=60441#18/48.47950/35.13393, але все-таки я там не можу вирахувати розворотних петель. А от тут я готовий в неї повірити https://oldmaps.dp.ua/?leftmap=60441#18/48.47752/35.11773.
Ось ще один найчудовіший портрет цієї лінії, краще нікуди видно колії. Ми десь тут вже обговорювали цю фотографію (швидко не знайшов), але тоді в мене здорового глузду не вистачило повірити, що це трамвай, я вирішив, що якась залізниця.
А взагалі дивно: і за літописом – з поїзди на маршруті № 9, і на аерофото 6.04.41 р. це підтверджується – чому так мало на найдовший в місті маршрут???Коментар № 14507 тут https://artkostyuk.com/forums/topic/novye-fotografii-s-ebay/page/17
Можливо, хтось зможе до пуття роздивитися, чи не прокладають вони її тут?
Роздивився у О. Волока https://www.flickr.com/photos/alexander_volok/41675542761/in/album-72157690270871970/ – дякуємо йому. Ні, не прокладають. І кривої в цьому напрямку нема.
Дякую, Владиславе, Вам і Вашим помічникам!
Також спробую трохи спрогнозувати: нарешті після років п’яти планувань двійку, п’ятірку, ну і тепер вже десятку подовжено до ДЗМУ; до центральної петлі ходить щось одне – або ширококолійна вісімка, або вузькоколійна трійка (хоча сама петля вже триниткова); першої дев’ятки вже не буде (десь з кінця 1935 р.).
Дуже цікаво також буде подивитись перелік зупинок.Запитання користувачеві transphoto.org Tor76: а є ще???
За Ваше останнє фото – величезне дякую! Це точно депо 1, не профілакторій, ніякі майданчики на Дніпропетровській???
Не ображайтеся, будь ласка, продублюю фото сюди.
Ні, ну хто пам’ятає водіїв тих тролейбусів – подивіться тільки на цю красу!!!
(Якщо що, то я такий шрифт і такі жалюзі не пам’ятаю)Attachments:
