Створені відповіді
-
Записи
-
Три фотографії, підписані Дніпропетровськом, листопадом 1941 року.
На 239 намагаюся прочитати трафарет. Згори “ВОКЗАЛ” – це зрозуміло. Знизу мені читається “Ул… Либкнехта”.
До речі, якщо це так, то рік, швидше за все не раніше 1934, бо до 1933 мабуть все було українською мовою. Тоді він надто довго у заводському розфарбуванні. Ну і, звісно, до знесення церкви у 1936 чи 35-му – якому там. (Пам’ятаємо, що на карті 1929 року тут ще не петля, а тупик – нижче, на Димитрова).
Ще б під гербом прочитати…У О. Присягиної зазначено, що 251 – це 1949 рік. Є підозра, що це не так. Сигнальні ліхтарі вже не на даху, так вагони модифіковували у 50-х роках. Але виключати що все ж 1949 – не буду. 251 – первісно вузькоколійний вагон, на четвірці він вже ширококолійний, так що у будь-якому разі перебудування пройшов, може й ліхтарі тоді у віконця повставляли.
UPD. Так, один знайшов з отак встановленими ліхтарями у 1948 році – “Зоря” за 8 жовтня.Attachments:
Підозрюю, що в широких колах ще не з’являлася. Дуже-дуже дякуємо всім причетним, особливо Сергію Ковтуну, що встиг побувати в музеї, ще й позберігав звідти матеріали! Олег майже точно прочитав номер в газеті – відзначимо і це.
Про всяк випадок звернемо увагу, що 239 (з четвертого десятка) – у заводському – миколаївському – розфарбуванні. Хоча не можна виключати, що на місці тут всі ці тонкощі могли повторювати попервах, але, як на мене, він вже з заводу надійшов моторним.Ні, це ось вежа, на ДЗМУ https://oldmaps.dp.ua/?leftmap=300544&double=0#18/48.47380/34.95934. А знято приблизно звідси https://oldmaps.dp.ua/?leftmap=300544&double=1#17/48.46304/34.95880 (тільки не у 1944 році, а у 1941).
Ось вона на фотографії Ю. Поллюля. А з воєнних фотографій, з № 1 – найкраще, що мені трапилося – тут https://artkostyuk.com/photo/1942/18.jpg.
Attachments:
Повертаючись до питання про пересадкові пункти – релама з адреса-календаря Катеринославської губернії на 1900 рік (тобто видано його у 1899 році).
За такої системи я геть не бачу сенсу в маршруті на Йорданську, довшому ніж від проспекта. Безумовно, одразу виникає думка – точно так само нема сенсу у маршруті Пристань – Базарна – логічніше було б підвозити до проспекта від Базарної і від пристані. Але факт наявності цього маршрута – доконаний.Attachments:
Можливо, для когось буде корисним https://dlib.rsl.ru/viewer/01008414298#?page=1. А отут покраще: https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_008414298/. Дякуємо Сергієві Мушенку.
Дякую, Олеже! Про контролер – то я від великого розуму так вигадав.
Я тільки тепер розгледів, що там лише труба – отой кожух гальма, а я сприймав так, що то й є отой “балкон”. Ну тепер вже розгледів. Дякую!
Щодо фото 1924 року, то на даху, можливо, фара чи гучномовець?
(На фото спробував показати, що я собі уявив).Ось контролер, здається, є. Знов ця дика гра світла, тіней і чорно-білих кольорів…
Хотів вже написати, що ні, не може бути – на вагонах 46 і 50 (впевнений, що там 59) контролер зовсім у іншому місці. Ач ось ще одне відоме фото – контролер саме у цьому місці. Вагон також M. A. N., тільки відкритий, як 46, і з таким саме буфером, але контролер – не з краю, а ближче до середини, як на нашому фото.
От тільки знов-таки: що ж в нього нагорі написано??? Це 1924 рік.
P. S. Щось модифікацій вагонів стає забагато.Attachments:
По поводу вагона — мне кажется, что вагон не последней серии Бельгийского Трамвая. На тех контроллер был как бы «вынесен» в торце вагона. Здесь, вроде , нет такого. Фара… фара может быть, была добавлена. Осторожно предположу, что вагон — из Городского Трамвая номер 13 или 43
Ось контролер, здається, є. Знов ця дика гра світла, тіней і чорно-білих кольорів.
Для розваги зазначу, що я біля задніх “дверей” бачу щось, схоже на 42, а біля передніх – щось, схоже на 52.Attachments:
С обоих путей? Мне кажется, что стрелки были только с тех путей, которые быди со стороны депо: выезд мы видим на фото, а заезд — дальше по Переулку со стороны ул. Трамвайной/ул. Боброва.
Тобто, так, як я припустив до закреслення – заїзд вагонів першого маршрута – лише задом? Я просто вирішив, що радіус у заїзда з напрямку від вокзала буде такий саме, як і від Боброва, і тому нічого не заважає йому там бути, просто я його не бачу. (Я просто і від Боброва не бачу заїзда у відкритий парк (саме так у архівних документах називають цю частину десь від початку 1934 року; до цього називали її “третім парком”).
А от заїзд в сараї старої частини першого депо я, начебто, розрізняю. Від вокзала точно, але можливо, що й виїзд у напрямку вокзала також є.
Додаю цю ділянку покрупніше і акти 1934 року зі вказанням колій відкритого парка, щоправда, це 1934 рік, до 1941 щось могло й змінитися. У 1934, виявляється, тут були й вузькі колії також.
Стоп. Оце написав і тільки зараз подумав: які вузькі колії? Як, звідки на них заїхати??? Та й взагалі, де там дванадцять колій??? Все нові й нові питання. Де б взяти відповідей?
