Створені відповіді
-
Записи
-
Пам’ятник О.Полю на Криворіжжі
http://elib.shpl.ru/ru/nodes/13090-vyp-10-1915#mode/inspect/page/391/zoom/4Attachments:
Трохи інформації, пов’язаної з О.Полем
https://dlib.rsl.ru/viewer/01003730391#?page=7
де згадується, у тому числі, й таке:
– музей ім. Поля
– пам’ятник О.Полю на Криворіжжі
– про поховання О.Поля на Севастопольському кладовищі
Відповідно, зображення:
– візит царя Миколи 2 до музею ім.Поля
http://elib.shpl.ru/ru/nodes/13090#mode/inspect/page/39/zoom/4Дякую! А чи не вказано рік, чи які там обставини, пов’язані з зображенням на гравюрі? Я, просто, щоб зрозуміти, чи можна тут шукати реальності міського пейзажу?
(Дозволю собі не за темою: там на pastvu.com — то не басейн, то критий манеж чи великий спортзал. І дуже дякую за джерело).
Перепрошую за несвоєчасну відповідь.
Та гравюра зовсім не згадується в тексті. Просто наведена як ілюстрація.
Якийсь із описів губерній Російської імперії (на жаль, не зберіг джерело).Хоч і не фото.
Attachments:
Така от задача.
Начебто, існують такі фото
Пассажиры в зале ожидания поездов железнодорожного вокзала в городе Днепропетровске
Вид комнаты для ночлега пассажиров на железнодорожном вокзале города Днепропетровска; пассажиры за игрой в домино, чтением газет.
http://photo.rgakfd.ru/photo/1196316
http://photo.rgakfd.ru/photo/1196314
Зйомка 1937 року, автор – Шайхет А.С.А от фотографій у мережі немає.
Шкода, старий вокзал зсередини.http://photo.rgakfd.ru/photo/150460
Дніпровський головпоштамтЦікавим є питання як саме така кількість людей змогла переміститися через міст.
«Вестник Екатерининской жел. дор. 1 октября 1925 года № 19», у статті «Из недавнего прошлого» описується як переміщалися через пошкодженний міст у 1919 році. Мабуть, на 1924 рік уже був повнофункціональний тимчасовий міст.
Насколько я читал из той же прессы, если не спутал даты, мост временно восстановили еще в 1920г. А уже в 1925г. закончили капитальное восстановление моста.
Это кстати еще раз показывает насколько богатая у нашего моста №1 история. Впору писать отдельную книгу или снимать кино).Здавалося б, є у місті ціле управління Придніпровської залізниці. Зі своїми архівами, зі своєю газетою. Можна було б історію мосту описати до рівня “хіманаліз металоконструкцій у різні роки”, скрупульозно.
Однак, “Это ж ведь очень и очень! Да! Да! Но нет!”.Дякую!
Там на сайті музея Ви, мабуть, бачили фото юних Спартаківців, щоправда, мабуть, їхня назва не від завода.О, дякую. На фото звернув увагу. Але вік на фото аж надто дитячий, не робітничий. Тому й не припускав, що спартаковці зі статті та ті, що на фото – одні й ті самі.
Можливо, то діти з дитбудинку, яким опікувалися робітники того заводу…Спасибо, я вторую пропустил. Фотографий с немецкой техникой в городе вообще не так много. Смотрится конечно очень непривычно. Кто знает что за самоходки позади бронетранспортера?
Скоріше всього, StuG III, модифікації Ausf. B, на фото з короткою гарматою.
Цікавим є питання як саме така кількість людей змогла переміститися через міст.
“Вестник Екатерининской жел. дор. 1 октября 1925 года № 19”, у статті “Из недавнего прошлого” описується як переміщалися через пошкодженний міст у 1919 році. Мабуть, на 1924 рік уже був повнофункціональний тимчасовий міст.
Attachments:
Якщо не проти, теж доповню трохи про фото з мостом.
27 січня 1924 року в Єкатеринославі відбувалися траурні заходи до поховання В.Леніна.
Газета “Звезда” за 29 січня описувала ці події.
https://libraria.ua/numbers/946/55879Траурна процесія рушала маршрутом по пр.Карла Маркса до Жовтневої площі, де відбувався мітинг.
Брали участь (якщо вірити газеті) 40 тисяч осіб. У тому числі брали участь й жителі Задніпров’я – працівники кісткопереробного, лісопильного та інших заводів.Attachments:
