Створені відповіді
-
Записи
-
Фото, зняте в тупику 13. https://www.flickr.com/photos/alexander_volok/33989341688/in/album-72157708621242254/.
Вважаю, що видно дві опори, розташовані вздовж розворотного кола. І вважаю, що вони такі ж, як остання, що залишилася досьогодні. https://www.google.com.ua/maps/@48.4382284,34.9975822,3a,73.8y,189.77h,100.67t/data=!3m6!1e1!3m4!1sz0MrsL3qDd0b8BYBmg61DQ!2e0!7i13312!8i6656?hl=uk.Про парну сторону Тітова і непарну Дніпропетровської – то я некоректно висловився. А от щодо Робітничої, 25 – не знаю-не знаю. Приватний сектор вище Уральської-то був ще до війни. На мій погляд це все сел. Володимирове. І навіть на квартал вище ніж Каверіна – до неіснуючої вже вул. Дніпростроя (при будівництві цього-таки Нижнього замінилася безіменним проїздом). Див. https://oldmaps.dp.ua/?leftmap=739#17/48.44517/35.00227 і мапу.
Але особливо я не заперечую.Attachments:
Поки шукав Хрущова у 1961 році знайшов інше.
Оголошення у “Дніпровській правді” за 21.11.61 називає зупинку 5-й магазин “старим тупиком”. Роблю висновок, що у 1955 році тупик перенесли таки не з “сел. Нижнє”, а вже з 5-го магазина. І це перенесення (за моїми міркуваннями) якимось чином спричинило відкриття маршрута 13 – до кільця “Сел. Нижнє”. Ох же ж і наплутано все. До чіткої картини історії 10, 11, 12, 13 маршрутів поки далекувато. І близкість ПМЗ не сприяла широкому висвітленню цих маршрутів в ті часи.
До речі, номери маршрутів у оголошенні названо “марками” – це ще з довоєнного часу слівце. В тексті: “Ехать трамваем 10 – 11 марки до старого тупика”. На жаль, не сфотографував те оголошення.По этому путеводителю есть вопросы…
Щодо 6. Не знаю. Станом на зараз вважаю, що 6 пішла в центр – так, після переноса рейок. Але, не виключаю, що це могло бути й раніше.
Щодо 6а. Вважаю 1961 (як у вікіпедії “Днепровский трамвай”), бо у путівнику 1959 його ж ще нема. Мені не зрозуміло, навіщо робити гак з пл. М. Островського на вокзал, але фотографії Миколаївського трамвая (чи “Х”/«М”?), зробленій на вокзалі до 1965 року https://artkostyuk.com/wp-content/uploads/nibito-1962-rik.jpg, і фотографії Готи, зробленій на вокзалі не знаю якого року https://artkostyuk.com/wp-content/uploads/28959306_1651879368230122_9065952633528778752_o.jpg, іншого пояснення, як 6а, я поки що знайти не можу.
Так, Кренкеля – це Пастера.
На моє тверде і неухильне переконання, після зняття колії з вул. Привокзальної під час будівництва вокзала 4 і 7 ніколи не ходили на вокзал. А путівник нам докладно викладає їх маршрут. Так, як Ви написали.
Селище Нижнє – між вул. Криворізькою, Шляховкою, вул Каверіна і Комсомольським парком. Селище Верхнє – між вул. Дніпропетровською, вул. Парковою (Тітова), заводом ПМЗ, зал. віткою і селищем. Будівельник. Межею між сел. Верхнім і сел. Будівельник напрошується вул. Енергетична і, швидше за все, так воно й є. Але є деякі уривки фактів, з яких можна зробити припущення, що межею є вул. Будівельників.Спасибо
Кстати, а когда линию трамвая с просп. Гагарина сместили на ул. Севастопольскую?
Я слышал, что это было перед приездом Хрущёва (1961), но в «Електротранспортник» в хронике говорится, что это 1960 год.
Лінію перенесено 1960 року. Підозрюю, що також на 7 Листопада. І цією новою лінією пішла нова п’ятірка. Також підозрюю, що саме наявність трамвайної лінії на майбутньому просп. Гагаріна заважала провести на цій ділянці тролейбусну лінію. Як ми побачили, саме ділянку Жовтнева площа – ДІІТ було змонтовано останньою на кільці. На мій простецький погляд, найскладніше було зробити пересічення трамвайної контактної сітки з тролейбусної на перехресті з Чернишевського. Там трамвай сходив з боку мостової на її середину, і пересічення з тролейбусом потрібно було робити під мінімальним кутом.
Хрущов точно приїздив у 1959 і 1962 роках. За 1961 – не певен, але й не заперечую. За усталеною думкою перед його приїздом 1962 року знято залізничну лінію, що йшла бульваром на Гагаріна, і ледь не висаджено квіти і ялинки. Що можу підтвердити зі старих газет, це те, що за пару-трійку днів до приїзду лінія була. Є кінохроніка з тим візитом, де показано кілька секунд з перехрестя Гагаріна – Абхазька. Якість не дозволяє розгледіти, чи є там колія, але сам бульвар не виглядає впорядкованим. На ньому з парної сторони проспекта стоять вітаючі люди. А лінія йшла ближче до непарної. Можливо, вона в той день там ще й лежала. За людьми Хрущов її навіть не побачив би.
Фото 1975 року. З комплекта репродукцій “Днепропетровск”, підписаного до друку 8/І 1976 року. Тролейбуси на 5 масиві стоять в обидва боки. Просто констатую. Зробити якийсь висновок – мого розуміння поки не вистачає.
Один маршрут в один бік, два інших – в протилежний? А роль Відрадного провулка?
Attachments:
Ну якщо десь точно є, то це вже добре. Файли у Вашому повному розпорядженні.
Attachments:
8 і в моєму дитинстві ходив так, що зустріти його було вкрай рідкою подією. Але був. Хоч одна машина на маршруті, але була. Не знаю, чи було офіційно закрито маршрут до зняття контактної сітки, але вважаю, що поки сітка на Шинний була вісімка на з-д Пресів не ходила. Відкриття цього маршрута в пресі буде точно. Гадаю, що якщо дивитися все підряд, то і згадування про зняття сітки знайдеться в пресі. Я ж узнав про це звідкись. Особисто я тоді не їздив, не відстежував на місці. З 90-ми вже поважче, звичайно. Я, наприклад, не беруся рекомендувати, яку пресу дивитися – більш офіційну чи більш бульварну. Третього варіанта вісімки не уявляю собі.
Сам контактний провід там висів якщо не завжди, то до кінця 90-х довисів точно. А от тролейбус коли перестав туди виїжджати – я припускаю, що, можливо, наприклад одночасно з побудовою будинку просп. Кірова 1-9, десь в перші 70-і роки, але це так- лише припущення. Поки не знаю. З друкарськими помилками в “Електротранспортнику” я також стикнувся – на жаль їх не мало, зокрема, і в інвентарних номерах. Помилка тут можлива, але, можливо, вони, наприклад, мали на увазі довжину знов збудованої ділянки Тітова – профілакторій. До речі, Ви помітили в якомусь з планів (ще раніше, коли не було профілакторія) облаштування майданчика для відстоювання машин на вул. Шинній? Реалізації цих планів я, щоправда, не помітив, але, можливо, лінію прокладали частинами.
Також кажу “Стоп”. Бачу два кронштейни – тільки на двох правих стовпах – і підвішені до лівого з кронштейнів два проводи, що уходять кудись вліво за кадр. На решті стовпів немає куди підвішуавати проводи. О кіно!
Стоп, а что на этом фото тогда, мне мерещится или тоже контактная сеть. Это же Отрадный переулок, даже не Бульвар…
І йде в напрямку, що відповідає нинішньому руху тролейбусів. Важко це все пояснити. Треба дивитися всі фотографії, відео. Будемо думати.
P. S. Якщо коментар дублюється, прошу вибачення. В мене перший кудись подівся. Може десь вирине.
Про 22, 23, 24 я б сказав, що їх не було. Але заперечувати авторам transphoto не стану – часи тоді були перехідні, люди часто творили дивні речі, а до цих питань я увагу значно послабив в той час – може щось таке смішне й було. Шістку ж кидали з Жовтневої площі на Підстанцію і на ДІІТ, так що може бути. Але я про 22, 23, 24 не знаю (або не пам’ятаю).
В обласних газетах я пішов від 1960 року вперед до відкриття Нового мосту, а тоді повернувся назад і пішов 1959, 1958… і зараз знаходжуся на 1952-му. Так що до 12 я в тих газетах ще не дійшов.
Відкриття 12 з “Електротранспортника” за 12.01.73 додаю. Там і день відкриття вказано. Відкриття 15-го немає. Вперше він мені зустрівся у номері за 2.08.74. Одинадцятий мене сьогодні здивував. 27.08.76 ще згадується старий 11 (щоправда там може йтися про події невідомо якої давнини), а 10.12.76 вже згадується новий 11. Чи не знає хтось, коли саме закрився старий 11?
Щодо перших 5, 6, 7, існуючих 5, А і Б вчора півночі писав коментар. Лежить на цій сторінці під вчорашньою датою https://artkostyuk.com/forums/topic/starye-gazety/page/5. З нього ж Ви зрозумієте звідки вікіпедія вигадала 8 у 1963 році. 8 не було, було 5.
Щодо нинішнього, другого в історії, маршрута № 7. Раніше я вважав, що він ходив на вокзал, а не на Філософську, причому так я вважав ще до того, як побачив карту М. Шатрова. Звідки я це взяв – не знаю. Але обласна преса, як і “Електротранспортник”, вказує Філософську. В принципі одне іншого не заперечує, кінцеву могли пізніше змінити з Філософської на Вокзал.
(Окремо відзначу, що, на моє розуміння, лінії вулицею Глінки не було. В обидвох напрямках він йшов Плеханова – Московська).
Але в “Електротранспортнику” за 6.01.68 (додаю сюди) вигадують привід, щоб скоротити 7. При цьому їх непокоїть ділянка саме Сєрова – Короленка. Ця ділянка більш правдоподібною робить версію, що все-таки “сімка” ходила на Філософську. З замітки можна було б зрозуміти, що із введенням в дію підстанції на Московській “сімка” повернеться на проспект. Підстанцію ввели, “сімка” не повернулася, а у звітах рапортували про реконструкцію маршрута 7 (десь в жовтні, чи в кінці року я таке зустрічав). Ця реконструкція і полягає, на мій погляд, у прокладенні лінії Московська – Миронова. (До речі, цікаво, там згадують розворот “на Московській” – це Глінки – Миронова, чи спочатку примудрилися зробити якийсь розворот безпосередньо на Московській? А можливо ще існувала контактна сітка ну вул. Центральній, і якось її використали?). Тобто сімка проходила на проспект з листопада 1966 до кінця 1967 – один рік.
Додам відому фотографію 1967 року, де сімка вивертає на проспект. Пам’ятаю, що була ще схожа фотографія з сімкою на цьому ж перехресті, і була ще фотографія з Готою, крім тих що згадувалися раніше. Не можу знайти.Рік, від якого 8 ходить в тупик 12 не скажу, але мені пригадується приблизно так: закрили 8, закрили 6, зняли контактну сітку, відкрили 8 до тупика 12. Але запрсто міг і вигадати. Але закриття 8 і 6 – це щось близьке, а, можливо, і одночасне.
Ну то до війни. А після війни вікіпедія (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D0%B0%D0%B9) дає 12 Вокзал – Автозавод, 11 – Міськрада – Автозавод. А у номері за 23.06.72 у “Літописі” Науменко чи хтось інший пише, що 12 – це Стадіон Локомотив – Автозавод.
Можливо, я невірно сказав, що у 1955 подовжили лінію від 5 магазина. Можливо на 5-му магазині ніколи не було тупика, і подовжували лінію з кільця сел. Нижнє?
В усякому разі, у 1956 році маршрут просп. Пушкіна (що те ж саме, що й Стадіон Локомотив) – сел. Верхнє має номер 11. Номер 12 – відсутній, 13 – Виконкомівська – сел. Нижнє, ну і 10 – Виконкомівська – сел. Верхнє. Це дані з путівника “Дніпропетровськ” видання 1956 року.
Додам сюди ще замітку з “Зорі” за 3.04.53, де згадуються 10 і 11 (ще й згадується вул. Чкалова) і не згадується ані 13, ані 12. Вважаю, що на той момент їх не існує.Ну і третім файлом “Робітнича трибуна” з “Електротранспортника” за 5.05.72. З 1931 по 1934 рік газета називалася “Шляхи комунальника”. Можливо, Ви вже запитували в бібліотеці Дніпроміськелектротранса (чи як він зараз називається). Мені сказали, що музея вже нема, а бібліотека начебто ще є, переїхала у третє депо. Я туди поки що не дійшов.
Ну, вона точна. На наведених вище підставах. Сергію, цим даним можна вірити, висновок з цих даних очевидний. Я сподіваюся, що факт і час заміни напрямку руху знайдеться в літературі. Фотографія, швидше за все рік 80-й, бо великі цифри інвентарних номерів почали малювати десь у 1978-79, тобто переддень XXV з’їзду вже не може бути, а перед XXVII з’їздом (приблизно у 1985) там вже і ЗіУ-9 трапилися б, і машин, і дерев, і людей побільше було б.
З кільця тролейбус йде не на просп. Героїв, а на Набережну, далі на бульвар, далі на просп. Героїв. Як зараз, тільки в зворотній бік.
Коли поміняли – поки що не знаю.
Незвично виглядає! І тролейбусний поїзд зараз уявити на Карла Маркса важкувато.
