Створені відповіді
-
Записи
-
Див. передостанній коментар вище.
Ось ця п’ятірка на відомій фотографії – це також первісна, довга. Бо у 1963 вже була не Паркова, а Тітова.UPD: Це так мені здавалося, що там на трафареті “Паркова” написано. А тепер ще раз дивлюся – а може там саме “Тітова”? Тоді вона швидше за все піде на Кірова.
Перепрошую за ці вагання, коментар вже не видалиш, хай буде.Attachments:
Ще щодо https://transphoto.ru/photo/715182/?gid=557.
Щодо маршрута 10а. Був. Беззаперечно. Це було не так давно, і люди ще його пам’ятають і кажуть навіть, що було зручно, бо без пересадки. Існував якийсь дуже короткий час. Владиславе, Ви не праві щодо путівників “Дніпропетровськ”. У путівник видання 1976 року він потрапив.Згадаю не за місцем автобусні маршрути. 5, 5а і 45, 45а (64) – це різні речі. П’ятірка ходила проспектом Гагаріна.
Навіяно дискусією звідси https://transphoto.ru/photo/715182/?gid=557.
Щодо 13-го трамвайного маршрута.
Десь у 1955 році подовжують лінію від 5-го магазина до ДМЗ. Наскільки я розумію, тоді ж з’являється і 13-й маршрут. Так, саме скорочена десятка. Маршрут “Виконкомівська” – “селище Нижнє” – це факт беззаперечний. До 1960 року включно він явно ходить – на сторінках “Дніпровської правди” в оголошеннях він фігурує, напр., за 3.09.60. Починаючи з 1961 року я його в оголошеннях не помічав. Але карта М. Шатрова 1967 року – це ще не все. Газета “Електротранспортник”, яку видають зацікавлені люди, 18 травня 1973 року рекламує план визначних місць і пам’ятників Дн-вська, у вихідних даних якого значиться 1972 рік. Як приклад змісту цього плана електротранспортники наводять пам’ятник Пушкіну, дістатися якого можна серед іншого і трамваєм № 13. І це – 1972 рік. І це не бентежить електротранспортників.
Моє розуміння таке: можливо, вперше маршрут 12 з’являється одразу із відновленням лініі на автозавод – в різних джерелах якась каша – чи то з вокзала, чи то з низу Робітничої. Це якимось чином зайняло цей номер “12”. У 1955 з’являється маршрут “13”. Можливо, якийсь день чи місяць “12” і “13” існували разом, але, можливо, що й ні. Весь період 1955 – 1960 трамваї на “13” стабільно ходять. У 1957 році з’являється перший в історії маршрут “14” і існує до 1959 або 1960 року. З 1961 року маршрут “13” стає, як каже користувач Vicente, маршрутом-привидом – і трамваї не ходять, і офіційно не закривається. Кільце існує. Номер “13” зайнято. Поки він існує у такому вигляді встигають з’явитися ще два різні маршрути під номером 14. Другий в історії блискавично припиняє своє існування, а третій існує дотепер.
Для повноти картини скажемо, що маршрут “11” змінює кінцеву “просп. Пушкіна” (у 1956 році вона точно саме тут) на “Вокзал” у 1957 році з пуском трамваїв вулицями Свердлова – Леваневського. Хоча, схоже, що поворот з продовження просп. Пушкіна через Аптекарську балку на Леваневського і в зворотному напрямку після війни все ж існував.
На проспект Металургів, на моє розуміння, маршрут “13” ніколи не ходив. Сам проспект прокладено або разом, або незадовго до прокладання ним трамвайної лінії, а лінію прокладено безпосередньо перед пуском маршрута № 15 на 7 Листопада 1960 року. Вул. Лісова – це не вул. Криворізька, це – вул. Володимира Корецького (давно перейменовано, не зараз).
Суттєве нез’ясоване питання – коли прибрано розворот “селище Нижнє”? Я розумію, що тоді, коли завод там поставив паркан. Але коли саме це було? Був би вдячний за прояснення цього питання.
Зворотна сторона плана https://fex.net/s/m46xszf. А, точно, Ви ж кажете, що це треба шукати тут https://gorod.dp.ua/photo/maps/map1972-2.jpg.Attachments:
5 вересня 1975 року у газеті “Електротранспортник” згадано зчіпку Шкод №№ 501 – 502, що працює на маршруті “Б”. У пізніші часи на “Б” зчіпок не було, і для мене картина зчіпки десь на Гагаріна, Тітова, Уральській або на Карла Маркса уявлялася б досить незвичною. Мабуть тому для мене “Дніпро вечірній” проілюстрував цей факт фотографією з перехрестя з Сєрова у номері за 12.07.75 (не факт, що це “Б”, і не факт, що це 501 – 502, але все можливо).
Ага, і все забуваю вибачитися за якість.
Attachments:
У 1974 році подовжують тролейбусну лінію від вул. Космічної до Універсама (майбутнього на той час). Ось як про це пише “Дніпро вечірній” за 8.05.74. Як Вам назва проспекта Героїв – вул. Славутич?! Ну а з порядком вулиць помилились газетярі – так гадав я собі. Виявляється, ні!
Хто бачив тролейбус на проспекті Героїв у зворотній бік? Ось він – “Дніпро вечірній” за 22.09.75. Цілком можливо, що автор фото – В. Рязанов.Attachments:
А ніхто раптом не знає причин, чому раніше не було руху вулицею Шмідта через проспект Пушкіна вниз?
Підозрюю, що, якби проїзд був такий, як зараз, “А” і “Б” ходили б цілком однаковим маршрутом. Лінія вниз на Шмідта висіла з 1957 року. (І довисіла мінімум до 70-х, а то й до 80-х).Один з перших у Дн-вську ЗіУ-5. На transphoto він значиться 1961 р. в., але 13 листопада 1960 року він вже на шпальті “Зорі”.
№ 81. Синій, мабуть.Attachments:
Олексій Адамчик: Замітка в газеті «Зоря» за 4 листопада 1960 року…
З появою в інтернеті фотографії МТБ-82 № 67 на Шмідта з пацанами на рогах, датованої автором 1960 роком, було внесено великі сумніви у створене всіма джерелами уявлення, що “А” і “Б” пущено у 1961 році. Також існувало зовсім безпросвітне запитання, що за маршрути 6 і 7 згадує І. Науменко під 1960 роком?
Зі вказаної статті за 4.11.60 (ось вона у добрій якості https://transphoto.ru/photo/1261380/?aid=10919) почалося моє штудіювання старих газет у пошуку дат і подій з історії міста, в цьому випадку – зокрема, електротранспорта. Це було півтора роки тому. Я начебто, прочитав її, зокрема про новий тролейбусний маршрут, але сприйняв це так, що мова йде або просто про побудову ділянки лінії (з інших статей ясно, що майбутню кільцеву лінію довго мучили – все ніяк не могли добудувати), або про пуск кільцевих маршрутів “А” і “Б”. Далі я прочитав замітку про відкриття нового маршрута № 6 https://artkostyuk.com/history-dnepr/vosstanovlenie-dnepropetrovska-1943-1949.html#comment-22761 (це коментар за 17.03.2018 at 22:01), отримавши таким чином часткову відповідь на одне запитання. І от лише кілька днів тому, після прочитання в “Електротранспортнику” за 21.07.72 “Літопис” за 1960 рік, де вказано обидва маршрути – 6 і 7, МАЙЖЕ все вишикувалось у струнку картину.
“Літопис” називає маршрут “Завод Петровського” – “Жовтнева площа” сьомим, але газета, що вийшла безпосередньо коли з’явився цей маршрут (у березні), називає його шостим. Вважаю цей маршрут шостим.
“Літопис” називає шостим маршрутом “Стадіон “Металург” – “ДІІТ”. Я вважаю його сьомим.
Тут неможна не долучити до цієї ретроспективи історію маршрута № 5. Загальновідомий факт, що він існує з 1959 року. У Науменка (і у “Літописі” за 1963 рік (“Електротранспортник”, 28.07.72)) я бачив згадування про пуск у 1963 році тролейбуса проспектом Кірова. Але зрозуміти це я тоді не міг і якось це згадування ніколи не брав до уваги, вважаючи, що п’ятірка ходить проспектом Кірова від початку свого існування. В “Дніпровській правді” за 21 і 22 жовтня 1959 року є стаття і фотографія про відкриття нового маршрута № 5. При цьому фотографія – з вулиці Паркової, тролейбус стоїть там, де пізніше відстоювалися “Б”. Вказана величезна довжина маршрута, але це мене не збило з розуміння, що п’ятірка ходить Кірова. Я собі вигадав, що просто спочатку в неї тупик був десь на Східній прохідній.Так от, маючи всю необхідну інформацію з перших же прочитаних мною статей у газетах 1959 і 1960 років, нарешті через півтора роки я збагнув, що у 1959 році п’ятірку було пущено просп. Пушкіна – розворот на Філософській – Шмідта – Ю. Савченка (Кооперативна) – Уральська – Робітнича – Криворізька – О. Макарова (Більшовицька) – Тітова (Паркова); в березні 1960 шістку було пущено просп. С. Нігояна (Калініна) – просп. Пушкіна – А. Фабра (Сєрова) – просп. Дм. Яворницькоо (К. Маркса) – розворот на Героїв Крут (Фурманова) (я так розумію) – Соборна (Жовтнева) площа; в листопаді (може жовтні) сімку було пущено просп. Пушкіна – розворот на Філософській – Шмідта – Ю. Савченка (Кооперативна) – Уральська – Робітнича – Криворізька – О. Макарова (Більшовицька) – Тітова (Паркова) – Дніпропетровська – Запорізьке шосе – Вузівська (просп. Гагаріна); у 1961 (в моєму уявленні напередодні 1 Травня) кільця “А” і “Б” було пущено маршрутами, схожими на існуючі, тільки “Б” спочатку розвертався на Філософській (“Електротранспортник” за 22.10.66, той самий Науменко) і, можливо, не заходив на вокзал (звідкись я це взяв – не знаю звідки). Вважаю, що з пуском “А” і “Б” п’ятірка і сімка відпали самі собою. Розумію так, що з появою “Б” і за умов існування четвірки, у тому ж 1960 або 1961 році зникають шістка і перший маршрут (на той час “Вокзал” – “Жовтнева площа”). У 1963 році пущено п’ятірку з тими ж кінцевими зупинками, але напряму – проспектом О. Поля (Кірова). У 1965 році (я так розумію) пущено маршрут № 1 “Підстанція” – просп. Гагаріна – просп. Дм. Яворницького (К. Маркса) – (без заїзду на Вокзальну площу чи з заїздом?) – Курчатова – Леваневського – просп. С. Нігояна (Калініна) – “Завод Петровського”, ну і № 6 “Підстанція” – “Вокзал”.
Три запитання, що залишились. 1) Сьомий маршрут “Стадіон “Металург” – “ДІІТ” чи “вул. Паркова” – “ДІІТ”? 2) Де саме були кінцеві “вул. Паркова” і “ДІІТ”? 3) Коли саме кінцеву п’ятірки перенесено з перехрестя Пушкіна – Серова на просп. Кірова?
А фотографія МТБ-82 на Шмідта, якщо її датовано вірно (1.05.60), то демонструє нам п’ятірку на своєму первісному, довгому, маршруті.Сергію! Судячи з пояснень Олени Чорної (на сторінці О. Присягиної), мій напівжарт виявляється дійсністю – схоже, що це скульптура, перенесена з вул. Горького.
Сьогодні подивився — ні, краще не видно. Тільки це не такий поїзд. Це як раз КТМ-2 — КТП-2 — КТП-2. Видно, зовсім недовго проіснували ті системи багатьох одиниць КТМ-2.
Кому цікаво, в газетах мені трапилися два конкретних потрійних поїзди: 1) 325 — 317 — 475 — моторний — моторний — причіпний другого депо, лютий 1971 року і 2) 738 — 488 — 838 — моторний — причіпний — причіпний першого депо, 1.11.1975 працював на третьому маршруті.Кілька днів мені знадобилося, що побачити в наведеній статті за 15.01.71, що там чітко вказано: на 6 і 9 ходять поїзди з моторного і двох причіпних. На фото саме такий поїзд. Що я від нього ще хотів?
Також трапилося згадування про ще один поїзд з трьох вагонів. На жаль там вказано номер тільки першого ваона. В грудні 1971 року на 8 маршруті працював поїзд № 333. Відповідно, за аналогією з 325, здогадуємось, що він також був два моторних – причіпний, але це не точно.(Коли одразу так багато інформації, у поспіху часто чогось важливого не помічаєш).
А откуда цветное фото вокзальной площади, где видно тройной состав КТМ/КТП-2?
Это из книги какой-то?Це або 15, або 8.
На 1 в той час вже самі “Татри”Хоча, а який саме це час? Крім того, 1 до будівництва метро розвертався внутрішнім колом, а маршрути з Курчатова – зовнішнім (як використовувалися два кола до 1965 року – питання, що мене цікавить).“Четвірка” в тупику. Церква також рідкий гість на наших екранах.
“Електротранспортник” за 24.08.1972 р.
Приношу глибокі вибачення за якість.Attachments:
… Також є ще одна ілюстрація такого поїзда першого депо на площі Островського. Можливо, в газеті краще видно, 6 це чи 9 маршрут — на жаль не запам’ятав…
Сьогодні подивився – ні, краще не видно. Тільки це не такий поїзд. Це як раз КТМ-2 – КТП-2 – КТП-2. Видно, зовсім недовго проіснували ті системи багатьох одиниць КТМ-2.
Кому цікаво, в газетах мені трапилися два конкретних потрійних поїзди: 1) 325 – 317 – 475 – моторний – моторний – причіпний другого депо, лютий 1971 року і 2) 738 – 488 – 838 – моторний – причіпний – причіпний першого депо, 1.11.1975 працював на третьому маршруті.
