Створені відповіді
-
Записи
-
Чи всі вже побачили? На сторінці Олени Присягиної https://www.facebook.com/groups/421334225037372/?ref=direct Юрій Биковський розмістив фотографію зі стадіона “Динамо”. Дякуємо їм щиро.
Напрямок зйомки – майже точно як на фотографії, що її надав Сергій Чигвінцев, тільки не з трибун, а з поля. Нагорі видно той самий будинок. Виходить, що східної трибуни в 50-х вже зовсім не було. Дублюю фотографію тут, сподіваюсь, що Ю. Биковський і О. Присягина не заперечуватимуть. Адже фото стадіона “Динамо” – така рідкість.Таке трапилося: https://meshok.net/, лот № 116415864.
Attachments:
Є пару файлів з літаками без будь-яких інших орієнтирів, тільки підписи вказують на Дніпропетровськ, на кшталт https://www.pixpast.com/stock-photo/messerschmitt-bf-109-fighter-on-frontline-airstrip-near-dnipropetrovsk-ukraine-1942-13257.html, тільки чорно-білих.
Щодо цього фото, то вважаю, що це – наш ангар, вид, так би мовити, збоку міста. Дещо бентежить дорога, обсаджена деревами, – вони там такі, то мають рости ще відтоді, коли тут були наші, а на фото невідомого року я нічого подібного геть не бачу. Але ангар – ну занадто вже схожий, плюс підпис.Отаке сьогодні з’явилося https://www.ebay.de/itm/Foto-Luftwaffe-Blick-auf-den-Flugplatz-von-Dnipropetrowsk-Russland/383103794176?hash=item5932c3fc00:g:yb4AAOSw4yJdVEXR. Стверджується, що це – льотне поле у Дн-вську. Ангар справді дуже схожий на нинішній. Але от його взаємне розташування з майданчиками, дорогами, тінями поки в мене не співставляється.
На мій погляд, на острові на аерофото щось-таки як раз і є. Наприклад, якийсь попередник “Самсона”. Давайте додамо ще одну фотографію Ковальчука. Наскільки я собі уявив, ліворуч на ній – острів, а на ньому мені вбачається якась споруда. Крім того, судячи з цієї фотографії і з першої наведеної Вами, спочатку (умовно скажемо – в 30-х роках) опори (чи опора) ЛЕП стояли у воді. В 1941, як на мене, опор в воді вже немає. А якщо порівняти перше фото і раніше обговорюване фото з постаментом майбутнього пам’ятника Чкалову, то опори на них різної форми, причому на фото з постаментом вони такі ж, як ми їх бачимо на післявоєнних фотографіях.
Фотографія з жінками на мосту – явно післявоєнна. Наскільки я пам’ятаю, її підписано було 1947 роком. Я, навпаки, гадав був, що фото Ковальчука – післявоєнне, бо чомусь вирішив, що міст – це післявоєнний об’єкт.
Ну, а в 1970-х – то не туалет, а каса чогось.
Щодо призначення вузької смуги води – ніяких думок не маю.Attachments:
Як відомо, історія рухається за спіраллю.
Фотографії, зроблені десь незадовго до будівництва нового театра.(На другому фото щось пішло не так – видніше на третьому).Не згоден. Не могли вони писати обстеження за 1985-1986 рік на матеріалах до 1981. Не було тоді навіть такої ідеї «обстежувати»
Марія Ільменська, яка проводила обстеження, підтверджує — він існував у 1985 якнайменш.Ну, не знаю. Виходить, що там існували ще і № 9, і наступні три будинки. Згадувана К. Вальтер пише, що якийсь (здається, № 11) був з башточками. Абсолютно не пам’ятаю там будинків. Старію, чи що?
Але дуже дякуємо О. Волоку і авторам обстежень за збережені і оприлюднені матеріали.Ось що з’єднував цей міст. І, схоже, це таки довоєнний міст. Для повноти ще одна його фотографія – дуже давно в інтернеті. Після війни ця дамба проіснувала явно дуже якийсь короткий час. Гадаю, що попередньо можна прийняти, що озеро змінили під виставку 1949 року.
До речі можна порівняти з фото цього мосту, коли він вже веде до театру, і побачти, що його “пішохідну” частину розширено, причому самі огорожі схоже взяті первісні, тільки переставлені, також додано ліхтарі, дверцята. Ну і заварено назву виробника, слід розуміти, з огляду на “викриття” антипартійної групи Молотова, Маленкова, Кагановича.
Дякую, Сергію, що звернули увагу.Attachments:
Дещо продовжу обговорення фотографій з фейсбука О. Присягиної і Є. Непомнящої. І там, і там посилання на О. Катаєву.
Дуже великі сумніви беруть, що це “Металург”. Крім того, здається, це різні стадіони (або, напр., іподроми (якщо іподром, то точно не наш).в 1965-му її могли вже демонтувати для прокладання дороги і побудови віадуку.
Так, цікавий вийде пірует, якщо поштовх до занепаду парку надало будівництво мосту.
Напомните, пожалуйста, Алексей, что это за фото?
Маю на увазі ось це:
Без сумніву, це воно. Відсутності ліфтової шахти, чи що воно там за вежа, пояснення знайдеться. Швидше за все, враховуючи, що вона з “дворового боку” даху, а фотограф стоїть в парку на людський зріст нижче рівня дороги, її просто не видно за скатом даху. Треба спробувати знайти ракурс на місці. На першому фото вона просто за колонами.
Арка – 100 % точно на осі діагональної алеї. В 1965 році, на перший погляд – її вже нема, але на другий – вона разом із сходами може сховатися в тіні дерев.
Ще звернуся тут до Артема: маю велику впевненість, що і фото з альтанкою, вазоном, лавкою і ліхтарем – теж саме з цього парка. Дуже схоже на ту фотографію центральної алеї, з якої все почалося.
А взагалі, наповнення цього парка, на мій погляд, не те що вражає, а приголомшує.На третій погляд, все-таки арки на аерофото немає.
Перші п’ять знято на шляху прямування Карла Лібкнехта – Бородинська – Короленка, а от шосту – поки не зрозумів. Стверджується, що це 14.1.42.
Також є фотографії підстанцій 160 кВ (мабуть, точніше – 154 кВ) і 110/35/6 кВ. Якщо хтось знає, які з існуючих на той час якої напруги, можна спробувати вгадати, що саме за підстанції на фотографіях.Ага! Шоста фотографія з вул. Московської.
Можливо, щось прояснюють решта матеріалів з цього квартала. Дякую Вам за сканування і оприлюднення. Почитаємо, як опрацюєте. Але щоб там стояв у 1986-му двоповерховий будинок – не уявляється це мені якось.
Ваше останнє речення побачив вже після того, як написав. Значить, був. Перепрошую!Був би дуже вдячним, якби хтось розібрав назву ресторана в “Асторії” (в той час “Дніпрі”) на останньому фото. А то в довідниках 50-60-х ніде його не знаходжу.
UPD. В довіднику 1981 р. є Дн-вський відділ Спортлото за адресою просп. Пушкіна, 7.
А ресторан “Асторія” в готелі “Дніпро” з’являється ще в довіднику 1965 року.Перепрошую за те, що пишу не за місцем і взагалі за втручання.
Для Олександра Волока німецька і пару італійських фотографій, на які потрапив “дворовий фасад” просп. Пушкіна, 7. На німецькій, знятій з Політехнікума на розі Щорса – пров. Ушинського, будинок на жаль замальовано “водяним знаком”, а італійські, зняті буквально з одного і того самого вікна військової частини на розі Свєтлова – Короленка, – це майже все одно, що аерофото, але хоч щось.
На моє переконання, цього будинку (й інших навколо, крім лазні) не було вже не те що у 1990 році, а й у 1986. Записи вважаю зробленими на основі набагато раніших досліджень. Від початку 1980-х я не можу пригадати там будинків; там було щось на кшталт будмайданчика загородженого парканом, який можемо пригадати, подивившись на фото А. Оландера від 29.11.1985 р.; паркан йшов від самого входу у двір просп. Пушкіна, 5 (ще там досить довго стояло щось на кшталт не зовсім звичної стели з написами типу “Дніпроліфт” у різних варіаціях).
Наскільки я розумію, життя звідти пішло разом із зливою 28.07.1977 р. На сторінці Олени Присягиної дописувачка Катерина Вальтер, що мешкала на просп.Пушкіна, 13, у статті за 9.02.2019 оцінює час знесення будинків як приблизно 1981 рік. Пропоную з цим погодитися.
