Створені відповіді
-
Записи
-
Фотографія (вихідна), схоже, до 1966 року. Бо на фотографії поруч є вантажівка, що їде вул. Артема вгору, тобто рух ще двосторонній, міст не відкрито. Хоча, там само є й якийсь “бобик”, що стоїть на зустрічній смузі, але ж цей стоїть, а вантажівка їде, так що рух двосторонній.
(Світлофор, як ми знаємо, до сімдесятих довисів, так що він – аргумент, але не стопроцентний).Attachments:
Ця дуже схожа на стандартну зупиночну – у кінці 70-х – на поч. 80-х такі були, такого саме розміру, жовті.
P. S. А гранітне облицювання – то мені примарилося, немає там його ще. То тинькування таке.Ні, ну це вже містика якась! Просто зараз на ebay https://www.ebay.de/itm/A9-Soldatenheim-II-der-Wehrmachtskommandantur-ausgebombt/124147548654?hash=item1ce7c541ee:g:4M0AAOSw-s5eLxGS.
Але я у співпадіння не вірю, а коли співпадіння мають системний характер й поготів. Ким би ні був невідомий помічник – дуже подякуємо йому.Ні, Сергію, так не вважалося. З самого початку відомо, що це ріг проспекта і Харківської. Майбутній Музей революції. А от ще одне якесь дурне переконання про цей будинок, запущене якимись любителями борделів, в інтернеті є. За тією ж логікою, Будинок офіцерів на Леніна, 3 – це офіцерський бордель.
Attachments:
Ні, з цим не пов’язана. Цей з’їхав з маршрута й їде кудись у власних справах. Як бачите, він порожній.
Тут ще питання, якого року фотографія, надана О. Волоком. Він каже, що 70-х. За це промовляє лише гранітне облицювання газону “над” зупинкою. Все решта нагадує більше 60-ті роки. Ну а гужовий віз – взагалі якісь давні 50-ті. Так от, якщо це до 1966 року, то ще питання, чи мали тоді автобусні маршрути номери (крім Кільце 1, Кільце 2, 9 і 10 – ці вже мали). Газети за цей період я ще не дивився, а в іншій літературі номери автобусних маршрутів бачу вперше на карті М. Шатрова 1967 року видання.
Саме 4-му маршруту чомусь із рекламою не пощастило. У довіднику 1959 року є маршрут Вокзал – сел. Фрунзенське. Це не просп. Петровського, це – (хотів написати Березанівка, але це, мабуть, невірно, Березанівка – це, мабуть, сел. Орджонікідзе), скажімо, об’єднання колишніх селищ Кам’янка, Ломівка, можливо і ще якихось. У довіднику 1966 року відповідного цьому маршрута вже не вказано. Висловлю підозру, що це не проста помилка, а пов’язана з тим, що він став ходити не з вокзала, а від з-да Комінтерна. На карті М. Шатрова він з’явлється, але лише на зображенні, в легенді його знов пропущено. На зображенні можемо бачити кінцеву четвірки у сел. Фрунзе (так на карті, не Фрунзенське) десь за межею міських доріг. Не бачу причин сумніватися, що вона була там, де і зараз – перед виїздом з міста на вул. Моторній. В довіднику 1970 року маршрут 4 знов пропущено, а от у довіднику 1974 року і далі він присутній. Як на мою пам’ять, то від з-да Комінтерна він ходив до початку вільного ринку, а з його початком – нарешті знов повернувся поближче до вокзала – на пл. М. Островського.
Тому, якщо ми вірно бачимо на табличці четвірку, то мені на думку нічого іншого, крім тролейбусного маршрута, не спадає. Ну, і перший рядок – мені все ж більше він нагадує слово “ОСТАНОВКА”. Тут би ще зрозуміти причину, навіщо там цю табличку могло бути повішено. Сказати, що це – вказівник трамвайної зупинки першого маршрута? Тоді залишається “ОСТАНОВКА АРТ-СКАЯ … 4”, а власне 4 – означає інтервал руху. Це занадто примітивний був би вказівник. Я, хоч і висловив цей варіант, але категорично його не підтримую.Дуже давно колись стягнув з ebay фотографію. Весь час майже не вірив, що Дніпропетровськ. Але воно Дніпропетровськ! Поворот з Павлова на Червонозаводську – як Вам?! Я розумію, що там переправа, і тому народу повно. Але самий вигляд завода чи склада, чи що там за підприємство було – не знаю – на мій погляд, там після тих часів такої цивілізації не бувало.
Фотограф стоїть приблизно тут https://oldmaps.dp.ua/?leftmap=2210841#17/48.48127/35.00671.
(Допомогли італійські фотографії, з pontieri.it).
UPD. А найвища споруда й досі стоїть – соромно сказати, але ніколи її не помічав, або уваги не звертав.…
Моє уявлення про поставки ширококолійних вагонів у 1933 році: «пульмани» №№ 304 і 305 (до речі, у плані перешивання двійки зазначено, что вони надійшли у лютому, а в іншій справі є акти їх приймання аж від 2 вересня — півроку працювали, будучи на чийому балансі — завода ім. Домбаля?), 2М №№ 306 — 308, 2П — №№ 190 — 194, Х — №№ 1 — 9, М — не більше 7 од. (якщо жодного вагону не перебудували у ширококолійний цього року у нас в місті). Всього за 1933 (виправлено) рік — 26 од.
Разом із вісьмома вагонами поставки 1932 року і планованими у списку капітальних робіт на 1934 ріку до освоєння у 1934 році 58 вагонами виходить 92 вагони — цифра з того ж списка робіт. «Пульмана» 402 у 1933 році, гадаю, не було. Пропуск номерів на чотириста дуже загадковий…Якщо номери на п’ятсот (знов-таки, чому не чотириста?) було надано цим сімом М 1933 року поставки, дев’яти М 1934 року поставки, київським (2П?) із заводськими номерами 82030, 82031, 82034 1934 року поставки, а також, якщо було перенумеровано на п’ятсот київські із номерами 200 і 201 1934 року поставки (згідно звіту за 1934 рік), то на кінець 1934 року останнім був би номер як раз 521.
Якось так.Знайшов у себе в нетрях фотографію слабенького розділення, зняту як би навпроти відомої фотографії з 32 вагоном. Це продовження вул. Привокзальної, теперішній в’їзд до колишнього першого депо. Вагон 32 – це четвертий зліва. А праворуч стоїть, на мою думку, дореволюційний вагон. Виглядає, начебто, не гірше за нові.
UPD. Це, швидше за все, квітень 1942 року.
UPUPD. Так вони стояли і у 1943 р., і простояли аж до 1944 р. (крім найпершого вагона М чи київського). https://oldmaps.dp.ua/?leftmap=90144&rightmap=190643#17/48.47452/35.01857.Attachments:
Ще цікаве. На карті 1925 року тупик четвірки на вокзалі – це ще саме тупик, а на карті 1929 року – вже розворот навколо клумби, як на фотографіях воєнного періода.
Можливо є щось спільне в причинах будівництва розворотів в ті роки (вокзал, Казанська петля, Базарна петля, Діївка, Транспортний інститут). Але, варто, мабуть, зазначити, що вагони могли експлуатуватися і без розворотів, бо їх всі, видимо, було побудовано поступово, не водночас.Эта колея была на выезд 3ки на разворот обратно в Кайдаки после того как ее убрали с центра и пл.Петровского и сделали возврат вагонов как и сейчас в речпорту?
А когда убрали вторую колею именно с Пастера от Вокзальной до поворота под старый мост?А також і 4, 7, 12, 16, 17.
Щодо Пастера – інших варіантів нема, крім як під час тієї ж таки реконструкції 1968 року.До закрытия вокзала для строительства метро от Островского до Горького была одна колея. Не знаю, как сейчас, но тогда эта колея была строго по центру улицы. Когда «единицу» там пустили, добавили ещё одну колею рядом. И трамвайные пути стали несимметричны.
Забув про таке. А зараз навіть не віриться. Щоправда, пам’ятаю, що тоді укладали багатостраждальну криву з проспекта на Горького.
Так, я погоджуюся, що важко уявити, щоб колію від пл. М. Островського і аж до пр. К. Маркса колись демонтовували. Подумавши, я теж ввжаю, що вона там залишалася завжди. З іншого боку, я не зовсім бачу, як вона використовувалася років двадцять. Але, як бачимо, використовувалася. Хоча я й не розумію, звідки й куди той вагон може їхати (тепер вже не беруся розрізнити, це МТВ-82, чи, наприклад, київський М1).
1965 рік. https://oldmaps.dp.ua/?leftmap=41065&double=0#18/48.47756/35.02203. Я бачу на Вокзальній двоколійну лінію. Більше того, на “лінії від площі М. Островського до вул. М. Горького” я бачу МТВ-82. Навіщо ця, друга, колія??? Звідки й куди їде цей МТВ-82??? Чи я все це вигадав і капітально помиляюся???
Щось я так подумав, нехай гуглу буде легше знаходити. Чомусь мені здається, що воно насправді незаслужено непопулярне. Я віддаю собі звіт, що воно, судячи з усього, дерев’яне, але ж, тим не менш.
Це – річковий вокзал Дніпропетровськ, 1941 рік. Під’їзд до нього – вулицею М. Горького. Адреса (судячи з телефонних довідників) – напевно, вул. Горького, берег Дніпра.
Порівняння 1941 і 2018 років: https://oldmaps.dp.ua/?leftmap=2210841#18/48.48031/35.02838Attachments:
