Створені відповіді
-
Записи
-
Ні-ні, то не надійшло, то там проплачено якусь частину суми за договором. Судячи зі справи про поставки київських вагонів у 1932-33 роках і зі звіту за 1934 р., там після 1931 року багато чого суттєво змінилося, і наразі про ті 15 київських моторних зі звіту 1931 року я б мову не вів.
22 жовтня 1933 року першим парком було складено акт “… после нескольких дней эсплоатации вновь прибывших моторных вагонов Киевского завода им. т. Домбаля за №№ 306, 307, 308…” (в принципі, Домбаля звали Томаш, але у мене записано “т.” маленьке, як “товариша”).
(Якщо треба, то акт приймання “пульманів” №№ 304 і 305 – від 2 вересня 1933 року, також перший парк. Дата приймання вагонів №№ 265, 266, 267 і 270 – 29 березня 1933 року зі строком усунення дефектів – по 5 днів на кожен вагон; до комісії входив технорук другого парка, так що, швидше за все, ці вагони приймалися у другий парк).UPD: от тепер замислився: може 263 – 270 також ширококолійні – для другого маршрута? А може оте їх переобладнання в тресті у 1934 році – це переобладнання з вузько- на ширококолійні?
Щодо перешивання першої колії, то в архівних документах червоною ниткою проходить, що його здійснювали способом без припинення руху вагонів маршрутом 1. Як це можна було здійснити – я собі уявити не можу. План з перешивання ділянки – Привокзальна – Горького ми маємо з архівної справи, але чи так було здійснено і як це здійснювалося на решті лінії – я уявити не можу. (Як, до речі, і того, що за п’ятий маршрут на проспекті від вокзала згадується у тому плані).
Ось ще один аркуш зі звіту за 1931 рік.
Парвагдиз и Электротягстрой — это что-то новое?
Парвагдиз — Мытищи?
Те, що маються на увазі митищівські вагони – це точно. В мене ще руки не дійшли пошукати ці назви в інтернеті. Я для себе попередньо вигадав, що це продавці, скажімо, вагонів і електроустаткування (чому не один продавець готових трамваїв – не знаю). Але не виключено, що це просто так йменувався митищівський завод.
Щодо 40 вагонів 1928 року і 15 причіпних 1929 я Вас підтримую – це явна помилка. Також зазначу, що у 1932 році надійшло мінімум 14 моторних – 10 з Митищів і №№ 300 – 303 з Києва, ну і, звичайно, у 1933-34 рр. були суттєві надходження вагонів.
Вставити посилання на олдмапс не вдалося. Будинок – просп. І. Мазепи, 2, знято з перехрестя просп. І. Мазепи і вул. Александрова.
253 – 262 – вузькоколійні митищівські Х поставки початку 1932 року. Ось ще один аркуш зі звіту за 1931 рік.
263 – 270 – поставки 1932-33 рр.; у 1934 р. їх переобладнано у Дніпропетровському трамвайному тресті – див. дві сторінки одного розворота звіту за 1934 р.
Враховуючи, що перші ширококолійні моторні вагони в місті – це київські 300 – 303, 304, 305 поставки кінця 1932 – початку 1933 років, то, мабуть, до 1933 року ширококолійних митищівських не було, а пізніше 1932 – вузькоколійних, напевно, не було. А от київські – насправді, у 1932 і 1933 роках надходили і вузькоколійні, і ширококолійніЩодо 32 вагона https://transphoto.org/photo/814970/?vid=502745, то у книзі І. М. Ланди “Провінційна столиця. Катеринослав – Дніпропетровськ” цю фотографію наведено у величезному розмірі, і дуже важко, але все-таки вдається прочитати трафарет. Там написано:
“БРЯНСКІЙ ЗАВОДЪ –
УПРАВА – ЛАГЕРНАЯ”
(Правильніше, звичайно, це було написати у “Закритих трамвайних лініях”).Я тут пригадав відео з п’ятіркою на проспекті. 00:16 – 00:17. Це 1929 рік. Так, миколаївські вагони вже були. Але це – не миколаївський – передня фара високо, дах, вікна – все інше. Отакі вагони передали у П’ятигорськ.
Відео завантажити не вийшло. Пізніше додам снапшотів.
UPD! А ні! До П’ятигорська передали не такі. То мені занадто хотілося. Не зміг одразу порахувати вікна. Це “зовсім німецький” – на чотири вікна між стійками. Назва відео “1929 год. Пятый окружной съезд Советов”. Має бути десь на сторінці у фейсбуці https://uk-ua.facebook.com/dnepr.history/.Номер, мабуть, є. У верхньому колі.
Я вірно зрозумів, що стоять два чи три моторних вагони зі штангами?
Щодо віддзеркалення – просто-таки не можу нічого сказати. Якщо шинелі могли заходити справа наліво, то тоді, швидше за все віддзеркалено. Заходи всіляких тулупів і пальто у чоловіків на дореволюційних (і навіть на воєнних) фотографіях можна побачити як зліва направо, так і справа наліво. Але тут військова форма…Гадаю, буде доцільним тут повторити “Дніпро вечірній” за 28 серпня 1972 року.
Attachments:
Щодо миколаївських – на другому фото – один з них. Придивіться, будь ласка, ліворуч рама (чи як правильно – не знаю) вже пішла на звуження, лівіше вже буде посадковий майданчик. Та й власне отака рама – приналежність миколаївських вагонів. За Вашою підказкою передивився побільше фотографій і констатую, що, справді, на сорокові роки первісні “миколаївські” вікна – вже рідкість. (Ну і знов дивуюся своїй спостережливості – я взагалі-то не помітив, що у моторного миколаївського на першому фото вікна вже теж такі, як у причіпного на другому).
Щодо архівної справи. Я, коли ще буду в архіві, її передивлюся, можливо там на папері можна точно розібрати літери. На всі ці варіанти я також нічого не знайшов. З огляду на відсутність іншого, можу запропонувати слабеньке припущення – компанія “ВКЭ”, а точніше ризький завод “Уніон”. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%89%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D1%8D%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.
Ганц’и явно перебудовані В моторні. По-перше, там багато поруч літер “в” – вони із “з” не плутаються. По-друге, ці – перебудовані – в рази дорожчі (два правих стовпчики). Я більше схиляюсь, що Сіменс-Шуккерт 1896 – бельгійські, Сіменс-Гальске і В. Е. К – міські. Ганц балансують на грані і взагалі зрозуміти коли, як, скільки, в якому підприємстві з’являлися причіпні вагони поки що зовсім не можу. (Фірма “Ганц”, безумовно, моторні вагони також виробляла, і можна припустити, що, оскільки підприємства купували причіпні, то могли купувати й моторні, але до 1931 вони не дожили).
І ще мене дуже засмучують десять переустаткованих миколаївських моторних. Широкої колії ще немає, вагони майже нові. Навіщо їх переустатковувати? Як саме? Чому саме десять (адже це різниця між кількістю миколаївських моторних і причіпних)? Наскільки я розумію, в той час було би безглуздям, наприклад, з двосторонніх робити односторонні вагони?Чому у цих миколаївських причіпних вагонів так сильно відрізняються вікна???
Attachments:
Ось такий гастроном і таке фотоательє:
Тут https://www.facebook.com/media/set/?set=a.262978550488088&type=3 Олександр Волок запитує, де це? Дякуємо йому і А. І. Воробйовій за фотографію і відповідаємо, що це знято звідси https://www.google.com.ua/maps/@48.4604216,35.0403675,3a,75y,354.29h,85.11t/data=!3m6!1e1!3m4!1sKH-uauMd3rlM8eZqZXDlng!2e0!7i13312!8i6656?hl=uk в напрямку на Чкалова, 22.
