Створені відповіді
-
Записи
-
Там на трансфото новини щодо КТВ-59 в Дніпропетровську. https://transphoto.ru/photo/1270670/?aid=10919. Щиро хотілося б, щоб воно так і було, тоді ми б хоч з 271 визначилися, але як би ці відомості співставити зі списками Києва і Конотопа. Хоча, можливо, це я прискіпуюсь, і в “Електротранспорті України” все стикується. Будемо шукати.
За моїми дедуктивними дослідженнями, на лінії Управа – Табори, видимо, не курсували.
Якщо трійкою вважати Пристань – Йорданська, а Пристань – Базарна вважати п’ятіркою, то все дуже непогано складається.
Літописи кажуть, що номери маршрутів з’явилися 1924 року.
Всім цим дивним п’ятіркам, шісткам, вісімкам, дев’яткам я вважаю, що знайшов пояснення.
Наводжу його тут з двома скріншотами, двома посиланнями і вибаченнями за криві лініі на них. Прошу сильно не бити, але ще більше прошу максимальної критики. Прошу знаходити невідповідності, будемо все узгоджувати. Гадаю, тут можна з’ясувати буквально повну картину міжвоєнного трамвая в Дн-вську.Об’єкти я намагався максимально називати сучасними назвами, але не всі об’єкти дожили, тож там трапляються назви різних часів.
Attachments:
Дякую!
Там гора – це, мабуть, щось на кшталт уловлюючого тупика в горах. Щоправда таку стрілку, мабуть, можна зробити лише для напрямку вгору – для вагону, що стрілку проїхав, а до гори не дотягнув і покотився назад.
Хоча, а чому б і в ті часи не могли існувати автоматичні стрілки?Владиславе! Під Фабриками я мав на увазі справді вул. 1-у і 2-у Фабрики, як каже Vicente. Я зараз попрошу у Вас вибачення за те, що поки що не буду малювати схему. В такому вигляді вона вже для мене неактуальна. Ми обов’язково все намалюємо, тільки пізніше. Я спробую десь до ночі написати все, що зрозумів, щоб попередні схеми стали неактуальними не тільки для мене, а й для всіх інших. І схема, яку зараз нагадав Vicente, дуже в нагоді.
Владиславе! Ви мені колись казали про дев’ятий маршрут на Жовтневій площі. Якщо Ви не заперечуєте, повторіть, будь ласка, який це рік – також 1934?Ну, почему же? Как раз согласно летописей, до Жовтневой площади «пятёрку» пустили ещё в 1925 году. Тогда все маршруты были узкоколлейными. В той же Википедии, по состоянию на 1926 год маршрут 5 — завод Петровского — Жовтнева. Откуда-то они эту информацию взяли же?
Относительно узкой колеи — не вижу никакого криминала. Что было надо — то и строили. Попробовали бы не построить! Ха-ха. Время такое было. Вот, например, строительство поворота у з-да Петровского 1933 год…
Линия с тремя рельсами. Совершенно новая. Вагоны на 1000 мм были. Ездить им где-то надо было. Не выбрасывать же.Теперь такой вопрос: я прошу поискать данные по пересечении пр. Нигояна с ул. Юнацька. На аэрофотоснимке 1944 года там виднеется вагон в кривой на перекрестке этих улиц. Просматривается также путевое развитие немного вверх по Юнацька. Мне кажется, что это треугольник. Попробуйте, пожалуйста, поискать свидетельства об этом месте…
Стаття вікіпедії “Днепровский трамвай” – дуже хороша. Але, все ж таки, в ній досить багато наплутано. І особливо (воно й зрозуміло) про ті, давніші часи. Зараз різко збільшилася кількість досяжних різних варіантів літопису дніпропетровського електротранспорта, і я начебто бачу якесь світло в кінці, здається, співставивши ці різні відомості, можна буде суттєво щось розплутати. Спробуємо потихеньку почати.
Літопис http://www.det.dp.ua/about/history/%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81/ дає нам дуже цінну відомість про з’єднання трамвайної лінії вулицею В. Базарною від Короленка до Виконкомівської аж у 1930 році. До цього часу п’ятірка, якби вона йшла просп. Пушкіна – В. Базарна, не могла дістатися далі Короленка. Не могла вона ходити до Жовтневої площі. Але от Ви закцентували на кінцевих “Завод Петровського” – “Жовтнева”, і воно прояснилося.
Ось ще один літопис – не міськелектротранса, а взагалі міста – фото 1 (це “Дніпро вечірній” за 28.08.1972 р.). Ось це який “Завод Петровського” – з протилежного боку, з Кайдаків!
Тобто, у 1924 році з’являється маршрут № 5 Завод Петровського – Фабрики – просп. К. Маркса – Артема – Базарна. (Десь має бути маршрут № 3, поки не знаємо, де саме).
У 1925 році поворот з Артема на В. Базарну направо перекидають наліво і створюють розворот на Виконкомівській, а маршрут № 5, схоже справді тягнуть Чернишевського – Табірна – Жовтнева площа. Але ж де саме і як саме було влаштовано на Жовтневій площі розворот, якщо колію повз Історичний музей прокладено лише 1934 року?
У 1927 році лінію подовжено від Завода Петровського до Діївки. Далі моє припущення – з’являється маршрут № 3 “Діївка” – Кайдаки – Фабрики – просп. К. Маркса – Артема – В. Базарна – “вул. Виконкомська”, трамвай на якому ми бачимо на фото від А. Оландера https://transphoto.ru/photo/369076/?gid=530.
Далі припущу, що з’єднувальну ділянку В. Базарною в 1930 році побудували не просто так, щоб була, а саме для маршрута № 5. І п’ятірку перекидають з кол. Бельгійської лінії на кол. Міську, на пару до двійки. Тобто Жовтнева пл. – Табірна – Чернишевського – В. Базарна – просп. Пушкіна – 1-а Чечелівка – нинішня Маяковського – якийсь завод – чи Петровського, чи Леніна, чи коксохім.
Тепер зрозуміти б, якщо за вузькоколійної системи п’ятірка якось розверталася на Жовтневій площі, то навіщо з побудовою ширококолійної лінії для маршрута № 1 для п’ятірки знадобилося замикати коло?
Далі треба переходити до кінцевих двійки і п’ятірки на Заводах. Крім питання про колію на Юнацькій, пропоную продовжити завтра чи колись.
Щодо Юнацької. На Юнацьку ходили. Ходив Сергій Мушенок – писав, що слідів не побачив. Ходив я – слідів також не побачив. На Юнацькій і Мічуріна збереглося пару старих опор типу таких, як на фото 2, але я б не сказав, що на них є сліди чогось трамвайного. Але ті опори далеко від цього місця. Судячи з самого місця – це справді трикутник, причому колія далеко йти не могла, не далі, ніж на фото 3, бо інакше вона б йшла впритул до будинка Юнацька, 2. Звичайно, краще, якби все ж подивився спеціаліст, раптом щось би знайшов. Розпитував рідкісних людей на Юнацькій (щоправда з Юнацької, 2 не дочекався, щоб хтось вийшов), також піднявся до житлових будинків на Матлаховській – там порозпитував – ніхто про трамвай там нічого не знає і всі вкрай дивуються.
От я міркую: чи не може це бути тупиком після першого подовження цієї вітки, тобто тупиком “Завод Петровського”? Але, швидше за все, це трикутник для заїзду у друге депо з боку міста. Принагідно прошу Владислава, чи хто знає розповісти, а де був раніше в’їзд в депо, і чому там проблема з заїздом з міста? Навіть, якщо проблема, чому не влаштувати трикутник тут же, на Щербаня, а то то на Юнацькій, то на Маяковського?
Дуже перепрошую за сумбурне викладення.
І ще невеличке питання: як хто бачить номер на маршрутовказівнику на фотографії від В. Старостіна з https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1398814410447667&type=3 (фото 4)? Там точно 3?, не 8, не 9?Мені в газетах траплялося відкриття Універмага. Я його не зафіксував, останнім часом я газет переглядаю дуже багато і досить хаотично, тому точно не пригадаю, але це приблизно в цей саме час – на початку сімдесятих, цілком можливо, що воно в комплексі з реконструкцією проспекта. Я, коли ці роки буду системніше переглядати, обов’язково наведу тут фотографію замітки, чи, можливо, там просто реклама пішла – не пам’ятаю. Я викладу її тут. Тільки не зараз, з часом якось. Але щодо прибирання кільця і припинення вісімки – гадаю, що причиною (або приводом) їх стала саме реконструкція проспекта. Щодо дат, то ось скаржиться друге депо – це “Електротранспортник” за 18 січня 1974 року. Петлі (ясно, що і трикутника також) вже нема.
Attachments:
… Вопрос: почему начали с 276/676, а не, скажем, с 270 или 271? Ответ может быть только один. Эти номера были заняты. И, речь идёт, скорее всего, именно о вагонах 271-275, а не о 671-675.
Какими вагонами? Мне нравится идея о киевских.Ці номери точно були зайняті. Двохсот сімдесяті КТМ-2 (276 і далі) на transphoto з 1966 року. В “Електротранспортнику” за 1965 ми вже зустрічаємо вагон № 275. Звести разом все, що мені трапилося в “Електротранспортнику” з двохсот сімдесятих не КТМ’ів, спробував тут, вище, у коментарях №№ 11892 і 11907 за 1 жовтня ц. р. Міг, звичайно, щось і не догледіти.
Бульвар Слави – в бік Універсама – як зараз. ЗіУ-5. Якщо Ви маєте на увазі, чи не ЗіУ-5Д, то не знаю – я ще не навчився їх розрізняти.
Значит, было
М1 — 5 шт.;
КТВ-59 — 1 шт.;
КТП-59 — 1 шт.?Так, такий варіант можливий. Але мені Ваша ідея про ті “пульмани”, що були у нас до війни, дуже подобається. Вона дуже добре пояснює, чому в статтях про КТВ-55, -59, які експлуатувалися у Києві, ніде не згадується передача у Дніпропетровськ. А от і користувач трансфото Z.. щось же мав на увазі. https://transphoto.ru/photo/1218828/?gid=530#2475362.
Жаль, что нет «Электротранспортника» с 1957 по 1964 гг. и полного комплекта за 1965 год.
Я думаю, что там есть ответы на многие вопросы.
Та! Ми б знали майже все. (Починаючи з 1957).
Так, чекайте, Владиславе! Один М1 прибирайте, бо у нас більше п’яти бути не могло. Там чотири пішло у Миколаїв, а усього їх дев’ять екземплярів.
Я би, в принципі, погодився з думкою, що у статті «Як цьому запобігти» йдеться не про одиночні вагони, а про причіпні поїздів…
Які причіпні? 374 – це ж моторний!
А мені ближче запропонований Вами варіант, що згадувані в “Електротранспортнику” “пульмани” – це ті, що були у Дн-вську до війни і перебудовані КЗЕТ’ом у КТВ-55 чи КТВ-59. Різниця між ними якась примарна – ото, хіба що, там щось у електроустаткуванні, бо овальні віконця – це неправда. Овальні віконця були тільки у найпершого КТВ-55 (київський № 1110) і його причепа КТП-55 № 1010 – і все. Самі сайти transphoto і mashke не розрізняють КТВ/П-55 і -59.
Щодо М1 не погоджуся з Вами. Перегляньте, будь ласка, ще раз – там на “пульмані” було апробовано систему гальмуання, а М1 з такою ж системою – це заново побудовані вагони – не “пульмани”. А от з тим, що автор М.Рошко може називати “пульманами” такого штибу київські вагони (тобто не “Х”), я погоджуюсь.
Ще одне: якщо 128 – все-таки “пульман”, то знов постає питання кількості МТВ-82. Також не треба забувати про зустрінуті в “Електротранспортнику” вагони 271, 274, 275Щодо “Електротранспорту України”, боюся, що все, що там є – вже сказано. Просто мені щось таке пригадується, що я колись давно його тримав в руках в якомусь київському магазині, якби там було набагато більше, ніж на трансфото, я б запам’ятав. Але будемо сподіватись, що я щось плутаю.
Щодо водія 4-го трамвая. Ех, якби це точно був її трамвай! Ми б одразу виключили поїзд, бо на 4-ці поїзди не зустрічаються аж до Татр. Але це колаж, а ми бачили, що на колажі можуть водія трамвая на фоні тролейбуса зобразити. З іншого боку такий колаж свідчить про наявність десь в анналах фотографії цього вагона без людини, де точно видно його номер. А раптом десь спливе! Навіть в тих таки “Зорі” чи “Дніпровській правді”.
Повторити файл не вийшло, тому ось на нього посилання: https://artkostyuk.com/wp-content/uploads/IMG01872.jpg
Так, і приношу вибачення іншим читачам – моє прохання стосується обговорення дуже цікавого фото новенького МТВ-82 на “штатному” місці фотографування вагонів – при виїзді на Карла Маркса (від Вокзальної площі). Обговорення на Трансфото https://transphoto.ru/photo/1269704/?gid=530.
Владиславе! Якщо Ви не вважаєте ці питання марними, то, якщо це зручно, спитайте, будь ласка, чи не ясно з “Електротранспорту України”, куди саме “пішли” дніпропетровські КТВ/П-59, а головне, чи мали вони київські інвентарні номери?
Я би, в принципі, погодився з думкою, що у статті “Як цьому запобігти” йдеться не про одиночні вагони, а про причіпні поїздів. Але. З інших матеріалів в “Електротранспортнику” на 99,(9) % випливає, що 128 – це саме одиночний вагон. А в такому разі – швидше за все решта – також одиночні. І тоді німецькі – це німецькі, ризькі – це ризькі, а 128, 272 і 314 – це “пульмани”. Але, звичайно, це не впертість, а думки вголос з намаганням з уривчастих відомостей відтворити минуле.
