Створені відповіді
-
Записи
-
Ні-ні, у 1968-71 – не було. Десь у листопаді чи грудні 1965 передали КТМ/П-1 у перше депо (є відповідна згадка у “Електротранспортнику”, я її не фотографував, на жаль). Всі згадки КТМ/П-1 після передачі першого маршрута у третє депо, які я помітив у “Електротранспортнику”, йдуть у зв’язку з першим депо. Переважно вони на третьому, шостому і дев’ятому маршрутах (тільки зараз до мене доходить: “Татри” надійшли – можна збагрити “Готи”), але є одна згадка 74 на сімнадцятому. Там також зустрічається опис, як сімнадцятий (не 74, якийсь інший) кружляє через Вокзал, так що варіантів не лишається – такий цікавий період, що маршрут з Карла Маркса у третьому депо, а маршрут з Войцеховича у першому. 8 січня 1971 року, там-таки, де останній раз у “Електротранспортнику” згадуються лінійні КТМ/П-1, вперше після повернення з третього згадується четвірка у першому депо, але там МТВ-82 (чи всі їх одразу повернули у перше депо, чи частина залишилася у третьому, зараз не скажу – треба уважніше подивитися записи з газети).
Звороти фотографій КТМ-2 є, але вони, на жаль, чистісінькі. Але, подивившись на фотографію з серії В. Гороховського, про яку відомо, що вона 1967 року, висловлю припущення, що і ці дві фотографії теж 1967 року, а саме 1 травня. Бо конструкцію з плакатами паралельно стіні Хіміко-технологічного можна роздивитися і у Гороховського, а одяг, відсутність листя на тополях і наявність святкових “транспарантів” чи “прапорів”, чи як би їх назвати між вікнами ринка непогано пасують Першому травня.Attachments:
Будинок це інший (не знаю, який саме).
Наскільки я пригадую, там підписано, що це якась меса. Більш ніж впевнений, що до страти партизанів це не має анінайменшого стосунку.Ще один Ленін майже у парку Шевченка.
Attachments:
Зупинка п’ятірки і сімки не за, а перед просп. Гагаріна. Як зазвичай, інвентарний номер фотографа не цікавить.
Під це згадалася мені стаття у “Електротранспортнику”. Подивився її – щодо цієї зупинки особливо й не варто було б її повторювати, але там інше незвично – КТМ/П-1 на вісімці. Тому нагадаю її.Ні, вони стоять на тротуарі площі. У мене виходить, що ракурс такий:
Attachments:
Там на reibert.info пішло певне тлумачення, що спонукало мене трохи подумати.
Щодо нижченаведеного давно виявленого фото я підсвідомо чомусь також вважав, що вони стоять внизу на вул. Червоній. Але ж собор на цьому саме фото куди вже промовистіше нам кричить, що ні – вони стоять на Червоній площі, десь отут https://oldmaps.dp.ua/?leftmap=2210841#18/48.46318/35.04451.
Колоритні такі деловари. Цікаво, як все це німець-фотограф сприймав? Не здивуюся, якщо вони так само стояли і у 1940-му році, і у 1946-му. Шкода, що у 90-х Нижньотроїцького базара вже не було. А теперішні бандюгани вже так стояти не будуть.
Що більше дивлюся, то більше вражаюся – ну персонажі просто, як для класичної літератури чи кінематографії. Найобачніший сховався, тільки ноги видно.Attachments:
Розгортання тролейбусного руху у Дніпропетровську в період з 1946 до 1951 року…
Був би дуже вдячний за Ваші думки на підставі газетних публікацій з коментаря № 15237, чи було поставлено у 1949 році шість тролейбусів у місто, чи це джерело розповсюдженої у подальшому інсинуації? Перепрошую за ці навідні думки. Принагідно зазначу, що ЗГІДНО ТРАНСФОТО у Дніпро з Києва у 1950-му році було поставлено тролейбуси, що у Києві мали номери 46, 50, 52, 53, 54 (квітень), 21 – 25.
Цю вулицю, начебто, не впізнаю. Але Ви нагадали, що це серія – я її у себе знайшов. Так от в ній є ще одна фотографія тих вікон, що на першому фото. Там взято правіше, і добре все видно – і вікна, і водостічну трубу.
В принципі, просп. С. Нігояна, 42. Але до найправішої міліметрової смуги фотографії питання залишаються.
Ну, вважатимемо, що то тінь від водостічної труби, але чомусь я її бачу виключно навпроти віконних отворів. Крім того, то не можуть бути сусідні вікна, бо там ще балконна огорожа в стінку не вперлася.А тим часом на ebay: https://www.ebay.de/itm/Foto-zersorte-Werk-Gebaude-in-Dnjepropetrowsk-Dnipro-in-der-Ukraine-1941/293670973919?hash=item44602771df:g:kiQAAOSwS15fI862, https://www.ebay.de/itm/Foto-Haus-aus-der-Zarenzeit-in-Dnjepropetrowsk-Dnipro-in-der-Ukraine-1941/233666236067?hash=item366797cea3:g:vKwAAOSwcoNfI89X.
Німець фотографії робив і підписував, мабуть, вже вдома, підзабувши навколишні пейзажі, бо Пайторг без вікон і покупців, нагадує йому завод.Перше вчорашнє фото знайшлося у другому екземплярі, який підписано Знам’янкою. Це схоже на істину.
Наведу ще три фото 1943 року, наскільки я розумію, з ДТРЗ (ДПРЗ), можливо, вони тоді – раніше – й були у обігу, але я не пам’ятаю – про всяк випадок наводжу їх.
Також там на сайті виправили відверту помилку. Четверте фото – Дрезден, 1944 рік. Там вулиці вказано, все як годиться, так що тепер точно.
Автор усіх – Гольнагель.
П’яте фото на сайті без вказання на Дніпропетровськ, і навіть з натяком, що це у Німеччині жінки замінили чоловіків, але мені воно щось за сюжетом і антуражем здається близьким до серії з ДТРЗ. Для порівняння шостим файлом наводжу відому фотографію.
Єдине що – це те, що весь цей ДТРЗ дуже не схожий на липень. Щоб це все було правдою, Гольнагель мав тут бувати хоча б двічі. Або RAW (EAW) Dnjepropetrowsk мав розташовуватися у іншому місті.18 січня 1974 року на шляху 15 маршрута вже немає розворотних петель (“Електротранспортник”).
Attachments:
