Цікаве про м. Дніпро

Ви читаєте

Закрытые трамвайные линии

Цікаве про м. Дніпро

Закрытые трамвайные линии

Закрытые трамвайные линии

Головна Форуми Транспорт Закрытые трамвайные линии

Перегляд 15 повідомлень - з 496 по 510 (всього 935)
  • Автор
    Записи
  • #15001

    Продовжимо матеріалами 1944-51 років, що стосуються другого трамвайного маршрута. Вважаю, що офіційну точку зору про те, що після звільнення міста другий маршрут вперше пішов 1944 року, треба вважати достовірною. Інформацію літописа http://www.det.dp.ua/about/history/%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81/ про запуск двійки 1 березня з газет підтвердити не можу. В принципі за 1944 рік у підшивці багатенько прогалин, але ж 21 травня чітко зазначено: “проведені пробні рейси”. Вважаю правильним брати за дату запуску 20-21 травня 1944 року. Мінімум до серпня, а може й довше (власне, як і за часу окупації у 1943 році) маршрут розвертався трикутником на вул. Юнацькій, що ми чудово побачили на аерофотознімку за 30 травня 1944 року, який викликав закономірний фурор. Але явно, що ще у 1944 році маршрут було пущено до тупика – на ДЗМУ. Взимку 1944-45 років (я б орієнтувався, що у січні) рух знову було припинено і поновлено приблизно 15 березня 1945 року, тепер вже, видимо, аж до 1974 чи 1975 років. Інформацію того ж літописа, що у 1946 році двійка ходила вузькою колією, не сприймаю і можливість такого виключаю.
    Наводжу нижче газетні замітки із повтором тих, що вже були, щоб не вертатися і їх не шукати, і, можливо, із надлишком оголошень, половину з яких можна було б не наводити, але ж це оголошення 1947 року – просто цікаво подивитися, що де було у місті.
    На фотографії за 21 червня 1947 року ретушери недопрацювали – позаду трамвая колія триниткова, а попереду і праворуч двониткова. Теж саме, можливо, на фотографії за 15 вересня 1949 року. Дати виходу заміток прошу дивитися у назвах файлів.

    #15044

    Отсюда https://www.facebook.com/MIDnipro/photos/a.133912831366887/295384648553037/
    Начало линии -Брянский завод читается, вот конечная по идее должно быть лагеря по идее, но не могу прочитать.
    Но это ведь и так не сходится с общеизвестной схемой на 1913г. Или я что-то упустил в этой теме, что вам уже известно. Прошу прощения, не могу полностью следить за вашими исследованиями.

    #15046

    Стоп, внизу вроде “управа” написано, что он тогда делает возле лагерей?
    Или это Брянский завод-Управа- Лагеря, но разве так может быть?

    #15047

    Последнее слово кажется “Лагерная”.

    #15049

    Так, Сергію! Це найкраще відсканований варіант з тих, що доводилося бачити. З номерами – поки що ясно тільки те, що бачимо на фото. Принаймні міські маршрути у 1912 році номери мали. Гадаю, справедливим буде стверджувати, що “Управа” – “Табірна” окремого маршрута не було.

    #15052

    Газетні матеріали 1945-51 років, що стосуються третього трамвайного маршрута. Тут все видається таким, що відповідає офіційній історії.
    Щодо даних вікіпедії https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D0%B0%D0%B9 стосовно третього маршрута “Вокзал” – “Базарна” у 1944-45 роках, то підтвердити його існування газетними відомостями я, на жаль, не можу, але й аргументів проти його існування у мене немає, крім зауваження, що оскільки взимку 1944-45 трамвайних рух припинявся, то і відкриватися ця трійка відповідно мала два рази, що, у свою чергу, мало б у два рази підвищити ймовірність помічання мною відповідного повідомлення.
    Дати виходу заміток – у іменах файлів.

    #15088

    Четвертий трамвайний маршрут.
    Пристанемо на “офіційну” версію, що після звільнення міста до 20 травня 1944 року четвірка не ходила. На користь версії вікіпедії https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D0%B0%D0%B9 про рух на четвірці у 1944 році лише від Диспетчерської, здавалося б, мав казати той факт, що саме так ходили тут трамваї у 1943 році. Тільки Диспетчерська – це, звичайно, перехрестя не Шмідта – просп. Карла Маркса, а Шмідта – просп. Пушкіна, а реально трамваї ходили лише до перехрестя Ю. Савченка – просп. Пушкіна і розверталися там трикутником. Але, нагадую, це у 1943 році. А станом на 1944 рік, а саме – на 30 травня – через 10 днів трамвайного руху, ми маємо тепер аерофотознімок надчудової якості, на якому бачимо, що четвірка ходить ледь не найчастіше з усіх маршрутів, а головне – що ходить вона чудово до вокзала, як до 1941 року. Вагон на вокзал – https://oldmaps.dp.ua/?double=0#18/48.47748/35.01868, вагон з вокзала – https://oldmaps.dp.ua/?double=0#18/48.47722/35.02337. Ясно, що якась причина вважати за кінцеву Диспетчерську у авторів вікіпедії була, але я пропоную триматися версії, що у 1944 році четвірка ходить від вокзала. Перший файл – “Зоря” 31 березня 1944 року, другий файл – Зоря” за 21 травня 1944 року. Взимку 1944-45 трамвайний рух у місті явно переривався (орієнтовно з січня).
    Плани поновити четвірку у 1945 році були – третій файл – “Зоря” за 18 липня 1945 року. Але всі наявні у газетах відомості кажуть, що цього так і не відбулося. По-перше – четвертий файл – “Дніпровська правда” за 18 жовтня 1945 року. По-друге, одним з “оголошеннядавців” місцевих газет був поховальний трест з вул. Шпіндяка (колишньої Юр’ївської). У його оголошеннях за 20, 26 травня, 1 серпня 1945 року, 25 липня, 21 серпня 1946 року засобів доїзду до них не зазначено, а от, починаючи з 1947 року і далі (у 1947 – 6, 10, 15 червня) вони пропонують їхати до них трамваєм, № 4. (Ці оголошення я не фотографував.) По-третє, проголошеного відкрити четвірки не сталося не те що у 1945 році. Як ясно з попереднього речення і як я собі розумію, не відбулося його й у 1946 році. П’ятий файл – “Зоря” за 1 січня 1946 року, шостий файл – “Дніпровська правда” за 1 червня 1946 року, сьомий файл – “Дніпровська правда” за 14 січня 1947 року. Не бачу можливості для реального існування заявленого вікіпедією кільця Горького – Ленінградська – Пастера – Вокзальна. Залишаю для себе її як гіпотетичну. Можливо тут є щось спільне з пропозиціями возити вантажними трамвайними вагонами зерно – восьмий файл – “Зоря” за 1 червня 1945 року?
    На підставі матеріалів, присвячених дуже важко розгортавшомуся будівництву вокзала (досить концентровано про це викладено у дев’ятому файлі – “Зоря” за 5 жовтня 1947 року), орієнтовним часом зняття довоєнних розворотних кілець на вокзалі вважаю рубіж 1945-46 років. Не пізніше 1946 року перший, четвертий, сьомий і восьмий маршрути, якщо й ходили взагалі і якщо й доходили до вокзала, то розвертались якимись новими розворотами. І в усякому разі версія вікіпедії про повернення у 1949 році четвірки на вул. Привокзальну виглядає надфантастичною і залишається принципіально можливою лише тому, що на четвірці ходили одиночні вагоні, які ще невідомо, чи залишалися на 1949 рік двосторонніми. До появи іншої інформації я для себе триматимуся версії, що від 1947 року четвірка, у кінці 1948 року дванадцятий, з 1950 року сімка розвертаються на вокзалі кільцем Горького – Вокзальна – Пастера – проспект Карла Маркса.

    #15098

    Перший файл – “Зоря” за 2 серпня 1949 р., другий – за 11 грудня 1949 р., третій – “Зоря” за 12 квітня 1950 р., четвертий – “Дніпровська правда” за 16 травня 1950р., п’ятий – “Зоря” за 28 листопада 1950 р. Можливо, на фото з п’ятого файла видно невеличку частину перехода з вузькоколійки “проспекта Карла Маркса” на вузькоколійку “проспекта Пушкіна”. Але, оскільки зображення тут досить химерне, поки не будемо йому приділяти багато уваги, просто запам’ятаємо його. Та сама опора і той самий годинник з протилежного боку – шостий файл з відомою фотографією осені 1941 року. Сьомий, восьмий файли – демонстрація 7 листопада 1953 (!) року крокує по залишках третьої рейки (знято на Шмідта, від ЛГЗ; вікна, на тлі яких трнспарант, – це просп. Пушкіна, 6).

    #15110

    Шостий і дев’ятий трамвайні маршрути. Тут візьмемо трохи далі – до 1955 року, коли вони повернулися вже на правий берег Дніпра.
    Шостий маршрут після звільнення міста було запущено, як ні дивно, далеко не останнім, якщо не сказати одним з перших, а саме – 14 жовтня 1944 року. Припинив він ходити, мабуть слід розуміти, не пізніше за правобережні маршрути – взимку 1944-45 років. Наступного разу, схоже, рух на лівобережжі було відкрито лише на 7 Листопада 1950 року. При цьому дев’ятка пішла лише до Завода ім. Артема. Наразі залишається нез’ясованим питання, чи встигла дев’ятка походити до Н.-Д.-Вузла до війни? У післявоєнний час до М’ясокомбіната дев’ятка дійшла, видимо, на 7 Листопада 1954 року. Оскільки я, видимо, проґавив повідомлення про це у газетах, то вважаю датою відкриття туди руху дату з вікіпедії https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D0%B0%D0%B9 – 5 листопада 1954 року. Ну і десь у перших числах вересня 1955 року відбувся пробний рейс (а може, рейси) новим Старим мостом, і з 10 вересня встановлено регулярний рух шістки й дев’ятки на Вокзал, що насправді означало на петлю на площі М. Островського.
    Дати виходу заміток у газетах прошу дивитися у назвах файлів.

    #15138

    Восьмий трамвайний маршрут.
    Тут, здавалося б, без особливих запитань – після війни маршрут відновив свою роботу аж на 7 Листопада 1947 року, одразу до тупика “Сел. ім. Крупської”. Щоправда, конкретної звістки про відновлення руху, з датою, в газетах чомусь нема, але непрямо з заміток, що передують цій даті і слідують за нею, це підтверджується.
    Але, крім цього, особисто мені, було б все ж цікаво з’ясувати: 1) чи доходила до 1941 року вісімка до Центральної площі; 2) як з часом пересувалася у просторі її кінцева “Вокзал”; 3) коли восьмий маршрут перебазувався з першого депо у друге? Бо нижче, у файлах, бачимо у 1951 році на вісімці поїзд 9-503 – за відомістю 1961 року він також на восьмому маршруті другого депо. Що ж тоді робить на просп. Петровського моторний 24 на нещодавно згадуваній фотографії?
    Дати виходу заміток прошу дивитися у назвах файлів і приношу вибачення за погану їх якість.

    #15168
    vicente
    Учасник

    Гадаю, справедливим буде стверджувати, що «Управа» — «Табірна» окремого маршрута не було.

    Я так и предполагал и писал об этом, когда мы раннее обсуждали это фото. Это действительно “плюс” к версии о нумерации гордских маршрутов. Так как есть фото с “2” на Проспекте Пушкина. Второй вариант, как вы помните, был – “2” – обозначение всей сети.

    #15307

    Олеже! На фотографії з сімкою – Вокзальна, 8 – де третя чи якась трамвайна станція. https://www.google.com.ua/maps/@48.4775623,35.0212427,3a,44y,65.13h,102.6t/data=!3m6!1e1!3m4!1sdZ7DgGxuj1rk2fGqUijscg!2e0!7i13312!8i6656?hl=uk. Трамвай саме на маршруті.

    #15311
    vicente
    Учасник

    Спасибо. В группе три фотографии с этой женщиной – кондуктором Ефросиньей Селиверстовной Панфиловой. На мой вопрос о депо, в котором она работала, я так и не получил ответ. Но, если подумать, эта информация нам вряд ли что-то даст: снимки с 4-го и 8-го маршрутов датируются внучкой 1949 годом, а тогда, по крайней мере, какую-то часть года действовало только 2-е депо, снимок на Вокзальной датируется “серединой 1950-х”… И да! Я так и понял, что “семёрка” на маршруте. Присягина утверждает обратное. Поэтому я и оставил тот комментарий

    #15313

    Датування там, швидше за все, умовне. 1949-го, на мій погляд, там ніде немає. Ось “четвірка” у 1950-му: https://artkostyuk.com/wp-content/uploads/501128Z1-IMG04098-scaled.jpg.
    Якщо Є. С. Панфілова раптом ЗАВЖДИ працювала у першому депо, це означатиме, що вісімка після війни була якийсь час у першому депо. Можливо, звичайно, що онучки й не знають до таких дрібниць.
    Ще цікаво, що той самий екіпаж можна знайти і на фото “4”, і на фото “7”. Тобто, це промовляє за близькість у часі саме цих фотографій, та й маршрути ці, мабуть, у той період були під спільним начальником. А от трафарети схожі на фото “7” і “8”, а у “4” – іншого виду.

    #15372

    Владиславе (а можливо, прочитає і користувач transphoto.org Днепр)! На фото https://transphoto.org/photo/1270666/?gid=530 причіпний – київський (ну видимо, 2П).
    Там, як я вже казав, є досить багато ознак, але на цьому фото найнаочніше визначають виробника вагона повітрозабірники. У київських вони є не завжди, а коли є, то розташовані над другим і сьомим вікнами – назвемо відстань між ними широкою. У митищівських М (до післявоєнних реконструкцій) повітрозабірники є завжди і розташовані вони над третім і шостим вікнами. Назвемо відстань між ними вузькою. Візуально ці відстані дуже добре розрізняються і безпомилково визначаються. На вищевказаному фото саме широка відстань.
    Маршрут трамвая або 6, або 8. В. С. Старостін каже, що 6, але він датує фотографію 1936 роком. Так не може бути. Я все ж думаю, що у 1936 році на петлі вже додалася вузька колія, тому я більше схильний вважати це 1934-им або 1935-им роком. Тоді це може бути маршрут 6. Але, можливо, фото датовано у першоджерелі, а архівні звіти за 1935 рік трохи прибріхують, і вузьку колію все ж докладено пізніше, тоді це точно маршрут 8.

Перегляд 15 повідомлень - з 496 по 510 (всього 935)
  • Вибачте , ви повинні увійти в систему , щоб відповісти в темі .