Створені відповіді
-
Записи
-
Швидше, мені здається, номер 515 після війни з якихось причин звільнився, і його було надано вагону дніпропетровського виробництва. А до війни, я гадаю, це був митищівський причіпний ширококолійний М.
Ну, з “пульманами”, Ви ж знаєте, – взагалі дуже мало про них відомостей.
Станом на зараз я розумію так, що довоєнні 241 – 262 – це вузькоколійні Х, а довоєнні 1 – 40 (достеменно можу стверджувати, що був 32; 33 – 40 – це логічне припущення) – це ширококолійні Х. Вузькоколійні – виробництва початку 30-х років, вони всі митищівські. Перші ширококолійні (як мінімум 10 – 14) – також митищівські. Напевно, у 1937 – 41 роках також були поставки Х. В цьому разі мають бути і усть-катавські. Ну і плюс велика ймовірність, що ми чогось не знаємо, на кшталт тих-таки чотирьохсотих, чи отієї плутанини в архівній справі із моторними сотими номерами і причіпними двохсотими.Щодо коментарів до https://transphoto.org/photo/1269704/?gid=530.
Владиславе, там трохи не так. Моторний № 200 є перебудованим ПРИЧІПНИМ № 146.
Моторні № 300 – 303, 306 – 308 – це київські (мабуть, слід розуміти, 2М), ДВОВІСНІ (точно, не “пульмани”) ширококолійні. 300 – 303 разом із київськими причіпними (мабуть, 2П) 186 – 189 – це перші ширококолійні у Дніпропетровську. 263 – 270 – це моторні київські ДВОВІСНІ (знов-таки, точно не “пульмани”; мабуть, 2М), тільки майже точно вузькоколійні. З них принаймні 265, 266, 267, 270 поставлено до Дніпропетровська пізніше, ніж перші ширококолійні.
Достеменнно визначені довоєнні київські моторні чотиривісні (“пульмани”) мали номери 304, 305, 309 і 402. 402 – це з цієї фотографії https://artkostyuk.com/wp-content/uploads/Tramvajnyj-krug-pered-vhodom-na-met.-zavod-im.-Petrovskogo-v-1941-g.-1.jpg (фотографія з коментаря # 13210 у цьому ж розділі). Гіпотетично можливо, що це якийсь з 304, 305, 309, тільки перенумерований. Але я більше схиляюся, що трьохсоті пульмани – це перше депо, а чотирьохсоті (напрошується, як мінімум, ще № 401) – це пульмани другого депо.
Миколаївські моторні (первісні, не рахуючи пізніше перебудованих) – майже точно 201 – 240.
241 – 262 – майже точно митищівські моторні Х. Причому, як мінімум, 241 – 252 – це точно вузькоколійні.
Ну, і не можу промовчати, що, на мою думку, такі вагони, як ті, що передано у П’ятигорськ, – це не миколаївські, а перебудовані у Дніпропетровську дореволюційні німецькі вагони.Артеме, Владиславе! Щодо фотографій у Telegram.
Місце знімання фотографії Троїцького базара додаю.
Фотографія історичного музея – так, справді післявоєнна. Орієнтири – стан старого корпуса музея і наявність огорожі нового корпуса музея. (Вчора в “Закритих трамвайних лініях” залишити коментар не вдалося).Attachments:
Дві фотографії Старого моста. (Вставити посилання не виходить).
Attachments:
Ого! Але, щось мені здається, що це лишилося тільки у планах. Надто вже масштабна подія, щоб вона досі про себе не дала знати. І я б трактував це рішення не як тимчасове, а як назавжди перенесення розворотного кільця.
З часом спробуємо щось пошукати за той період часу.Це вони у політехнікумі мешкали. Нижнє фото – це він взяв ліворуч від верхнього. Пустир – це перехрестя Херсонської – Щорса – Свердлова. На задньому плані – Кірова, 8а.
Як на мене, на Шмідта ми мали б бачити ще щось інше – труби, бані – таке. Не кажучи вже, чи були там тоді дерева? Це – хіба що перший хлібозавод. Але це також не точно.
З вікіпедії
Attachments:
…
По поводу «худенькой» вышки у меня был еще один полумифический вариант, что это опора технической канатной дороги, а «парашютист» — ее груз, но посмотрев насколько она выше строящегося моста, понял что вряд ли.Ох и оставил же нам загадку товарищ Поллюль).
А канатка то похоже все таки есть на фото, только она ниже (пометил на фото):
фото обозначено кстати к.40-х.Государственная комиссия признала мост годным для эксплуатации 20 декабря 1951 года.
Канатна дорога – 3,5 хвилини через весь Дніпро. Сергію, дякуємо!
“Зоря” за 16 лютого 1949 року.
Так все ж, канатка – це маленькі вежі чи великі? Чи усі?Attachments:
