- This topic has 934 відповіді, 11 учасників, and was last updated 5 місяців, 3 тижні тому by
.
-
Записи
-
… Тепер залишилося з’ясувати що таке «колишня директорська хвіртка». Гадаю, цей топонім має бути відомим і зараз.
Якщо добре подумати, то це має бути прохідна на Маяковського – Бельгійській. Тобто, мабуть, там таки була колись кінцева (малоймовірно, щоби петля).
Пока суть да дело, мы получили полновесное свидетельство о повороте на Нигояна/Леваневского. И даже дату его строительства – 1933 год. Более того, по маршрутам, все эти временные “А” при перешивке как полноценные маршруты учитывать вряд-ли стоит. А, вот, “8А”, появившийся после перешивки с вокзала на заводы через Нигояна, скорее придется отнести к маршрутам как первую попытку пустить то, что сегодня является “14”-м маршрутом.
Якщо добре подумати, то це має бути прохідна на Маяковського — Бельгійській. Тобто, мабуть, там таки була колись кінцева (малоймовірно, щоби петля).
А, может, имеется в виду наш треугольник на Юнацькiй. Небольшая отдалённость от самой проходной не должна нас смущать. Рабочие с заводов топали аж до 2-го депо, а тем не менее, маршруты шли на “заводы”.
Я хочу, але не можу погодитися з тим, що маршрут № 5 з’являється 20 травня 1925 року. Все-таки 8 листопада 1924 і за маршрутом «Фабрика» — «Базарна».
А, уже через пол-года этот же маршрут разворачивают в другую сторону по Чкалова? Хорошо. Что тогда было “3”. Должна же была быть “тройка”, когда давали номера. Допустим, нумерация существовала ещё в 1924-м (газетная статья “Летописи” как бв намекает на это). Чтобы новому маршруту присвоить “5”-й номер, в то время должен был быть “3”-й.
Зовсім незрозуміло для мене, що таке маршрут № 2 з оголошення про відкриття руху 20 травня 1925 року.
Уже несколько раз меня посещает мысль, что обе конечные (и чечелевской и кайдацкой линии) какое-то время именовались “заводы”.
Ну, оголошення за 20 травня 1925 року я розшифрував – тут без сенсацій. Не виключаю, що всім все було зрозуміло одразу. Щоправда, з цього оголошення я не можу сказати, скільки коштував проїзд, скажімо, від вокзала до Фабрики, або від моста до Соборної площі. Але, схоже, що ці питання висвітлило би таке саме оголошення про перший маршрут. Про всяк випадок зазначу, що можна з впевненістю констатувати, що станом на 20.05.25 три маршрути мали номери і шляхи прямування:
1. Вокзал – проспект – пл. Жовтневої революції – Табірний базар.
2. Завод Петровського з Чечелівського боку (а насправді – Брянська площа) – 1 Чечелівка – Пушкінський просп. – В. Базарна – Короленківська – Червона пл. – Шевченківська – Виконкомівська.
5. Завод Петровського з Кайдацького боку (а насправді – не доїжджаючи до нього ще на 1-ій Фабриці) – Фабрики – Пристань – Провіантська – проспект – Артемівська – В. Базарна – Чернишевська – Табірна – Табори.
Далі моя суб’єктивна думка, що маршрута № 3 чомусь не було (наприклад цей номер раніше мав маршрут Вокзал – Йорданська), і номер 4 мав маршрут Вокзал – Казанська.…маршрута № 3 чомусь не було (наприклад цей номер раніше мав маршрут Вокзал — Йорданська), і номер 4 мав маршрут Вокзал — Казанська.
Я тоже так думаю. Маршрут был закрыт, но, номер “придерживали”. Не забываем о катастрофической нехватке вагонов в те годы (“Летопись”, справочник)
23 января 1925 года с Фабрик ходил один маршрут. Называйте его как хотите. Скорее всего, это действительно “5”: фабрики – мост – Провиантская – Проспект – Артёма – Б. Базарная – угол Короленко и Б. Базарной .
Через 4 месяца открывается движение по Б. Базарная – Чернышевского – Лагерная. Получается, “5”-й маршрут развернули? Город “не потянул” бы ещё один маршрут с точки зрения подвижного состава? “Звезда” от 20 ноября 1925 года говорит о сорванной поставке лета 1925 года, перенесённой на начало 1926 (получены вагоны, в конце концов, очевидно, только в 1927). Но, линии строились, скорее всего, “под них”. Перешивка “2”-го маршрута, отложенная на 1933 год – тому подтверждение: она была отложена из-за отсутствия вагонов и приурочена к получению вагонов.В каком году пятёрка превратилась в тройку?
Или так: В каком году появился маршрут – “Диёвка – Базарная петля”? (может он был сначала параллельно с маршрутом 5 – “Фабрика – Лагерная”)? А потом уже 5-ка стала “Казанская петля – заводы”?
Дореволюционный вагон на фотографии, датированной 1927 годом (из книги Науменко) имеет уже № 3 на трафарете и одну из конечных Диёвка (другую не видно).
Можливо, це фотографія з відкриття трійки? Заразом це підтвердило б версію Олега, що “миколаївські” вагони до нас не доїхали ще й до 1927 року, бо на відкриття маршрута дали б новий поїзд.
Треба чекати появи “Звезди” за 1926-27 рр.Почитайте пока здесь:
https://traffic.od.ua/news/eltransua/1206848
Киев заказал свои вагоны в апреле 1925, но первые 10 вагонов туда планировалось поставить только в начале 1926. Относительно Екатеринослава, точных дат статья не даёт. Есть одно предложение, что вслед за киевскими, 10 вагонов получил и наш город. Когда? Исследование подобных статей, в частности и у нас, а также знакомство не понаслышке с российской и советской действительностью, позволяет усомниться в том, что заявленные сроки соблюдались.
Самый крупный заказ, по данным завода, был изготовлен в 1926-7 годах для Екатеринослава (ныне Днепра) – в этот город отправилось 70 трамвайных вагонов. – пишется в статье. Моё мнение – даже если это был 1926 – явно не в начале года. “Летопись”, напоминаю , сетует на 1926 год, как “безрыбный” в том, что касается новых вагонов.Что-то мне кажется, что история маршрутов 1920-х гг. всегда будет более понятной, чем история 1930-х. Так как в 1930-е вовсю занимались перешивками с узкой на нормальную колею, поэтому маршруты постоянно менялись.
Все-таки на ebay хтось відстежує питання, якими ми тут переймаємося. Черговий документ в тему наших сумнівів. (Щоправда, ми вже розвіяли їх на підставі інших даних, але все одно подякуємому невідомому зберігачу нашої історії). (Це я жартую – нічого не подумайте).
Перехрестя просп. Калініна – Леваневського (1-ої Чечелівки – Гасової) з тринитковими коліями проспектом і ширококолійним поворотом. Яке фото все ж таки! Таке не шкода й двічі навести.Ці пересічення – їх що, за місцем зі шматочків зварювали?
Attachments:
Я так понимаю, за прицепом левее вход в парк Калинина, а грузовика оба едут с Пушкина на Калинина?
Поворот этот 1524мм был для того, чтоб двойка с первого депо на линию выходила?Судя по всему – жа. Кроме того, из опубликованных здесь архивных документов, по крайней мере в 1933 году здесь ходил маршрут “8А” – вокзал – заводы
Я так понимаю, за прицепом левее вход в парк Калинина, а грузовика оба едут с Пушкина на Калинина?
Поворот этот 1524мм был для того, чтоб двойка с первого депо на линию выходила?Все вірно. Саме так, але – у 1933-34 роках. Не забуваємо, що двійка з другого депо. Але спочатку їхні ширококолійні вагони ночували у першому депо.
Можливо, що цей поворот – взагалі єдиний зв’язок між ширококолійними мережами двох депо. Можливо, ще можна було якось трикутниками на перехресті Шмідта – Горького – К. Маркса перебратися з мережі на мережу, я поки що точно не знаю, чи всі три повороти там були ширококолійними?
А от з маршрутами – я все розмірковую: на початку 1933 року питання ставиться так, що перешиваємо двійку, а для шістки (Заводи – ДІІТ) поки що залишаємо вузьку колію. Заплановуємо маршрут 8А. В середині 1934 року при будівництві петлі “Центральна площа” мова вже йде про те, щоб нею розверталися маршрути 6 і 8. Навіщо знадобилося терміново закривати маршрут 6 Заводи – ДІІТ?
Далі я здогадуюсь, що наприкінці 1933 року після перешивання двійки замість планованого номера 8А новому ширококоліному маршруту Заводи – Вокзал надають цей номер – 6. Далі, у другій половині 1934 року після перешивання першого маршрута вони – 6 і 8 – мабуть, таки ходять на пелю “Центральна площа”. Але наприкінці 1935 року номер 6 – знов вільний. Його надають маршруту Вокзал – Лівий берег. Про п’ятий маршрут я краще нічого не казатиму, бо з ним я майже нічого не розумію.
Щодо вищесказаного – я до пуття так і не розумію, навіщо ж було залишати вузьку колію на двійці?, навіщо ж було будувати ширококолійну петлю “Центральна площа”, щоб за пару років добудовувати туди застарілу вузьку колію для розвороту трійки? Якийсь ланцюг непослідовних нелогічних маневрів.…Ці пересічення — їх що, за місцем зі шматочків зварювали?
Я, мабуть, вже розгледів – то колеса вагонів вибирають метал – борозни залишаються.
- Вибачте , ви повинні увійти в систему , щоб відповісти в темі .