- This topic has 934 відповіді, 11 учасників, and was last updated 8 місяців тому by
.
-
Записи
-
Алексей ещё в прошлом году спрашивал об этой фотографии насчет того, что там написано.
Относительно двухпутного “кольца” на вокзале – не согласен. Не забываем, что новое здание построено не на месте старого, а как раз примерно на месте прежнего “кольца”. На фото – обустройство совершенно новой Площади, которое включало в себя и новое двухпутное “кольцо”. Напоминаю: трамвайное движение тогда не имело выхода на ул. Курчатова, которая, по сути, ещё не сформировалась, а 11, как и 8 разворачивались вокруг лужи, где позже вырос Автовокзал (а теперь там – Славянка).А откуда эта фотография (из какой книги или журнала)?
А де взагалі-то друга колія? Звісно, можливо, знімалося на Булигіна, чи був там в той час бульвар – хто зна… Пригадаймо https://transphoto.org/photo/1312239/?aid=10919. Якось дивно в тих краях в той час вагони по коліях фотографуються. Може, там з 1924 до 1927 року лежала одноколійка, а в тупику було роздвоєння?
Не для маршрута ли на ул. Рабочую это второе кольцо было предназначено?
Та й у листопаді 1951 12-го на Робітничу вже приблизно рік як не було. Але я все-таки не вірю у поворот з Леваневського наліво на просп. Пушкіна.
20 мая 1925:
— маршрут № 5 развёрнут в противоположную сторону ул. Б. Базарной: Завод им. Петровского (северная проходная) – Фабрика — Пристань — Провиантская — пр. Карла Маркса — Артёма — Базарная — Чернышевского — Лагерная — казармы;
— конечная маршрута № 2 изменена и закольцована таким образом: Б. Базарная — Артёма — Шевченко — Красная пл. — Короленко — Б. Базарная. Пункт пересадки с маршрута № 5 на маршрут № 2: угол ул. Артёма и Шевченко; с маршрута № 2 на маршрут № 5: угол ул. Б. Базарной и Артёма.Attachments:
Я тоді, пару місяців тому, ніби й розв’язав ці ребуси. Зараз вже забув, що я тоді думав, треба подумати ще раз.
В оголошенні точно є щось не так. На перший погляд, тут краще за все було б поприбирати оті заголовки МАРТШРУТ №№ 2 и № 5, МАРШРУТ № 1, МАРШРУТ № 2 – вони нас, що живуть сто років по тому, лише плутають, ми не звикли до різних тарифів, пересадок і т. ін.
Але, як би воно ні було, якби двійка ходила на перехресті Артема і В. Базарної, то не було б потреби влаштовувати пересадку 3).
Так що, на мою думку, таким кільцем двійка не ходила. І ще: мені не траплялося згадок про повороти у будь-якому напрямку з Артема на Шевченківську.
Я розумію так, що пересадка у визначеному пункті дає змогу пасажиру не платити другий раз 5 або 10 копійок (залежно від того, куди їхати)Да, фото с поворотами Артёма – Шевченко не попадалось. Но и фотографий 1920-х в сети на пальцах одной руки можно посчитать. Может быть было в те годы что-то такое недолгое.
Опять же, нет в наличии на сайте подшивки газеты “Звезда” за второе полугодие 1924. Судя по всему, там, где брали для оцифровки эту газету (а брали её, насколько я знаю, в книжной палате Украины), потеряны подшивки с 3 и 4 кварталом. А там должно наверняка что-то быть интересное – и об открытии 5-ки (есть перепечатка только), и о присвоении маршрутам номеров, и возможно, о других изменениях.
А почему не было необходимости устраивать пересадочный пункт? Например, кто двойкой приехал от завода, то пересаживался на 5-ку на углу Базарной и Артёма, как рекомендовано в объявлении.
Так такої рекомендації у оголошенні й нема. А для таких пасажирів визначено пункт пересадки 3) – на розі Артемівської і Шевченківської.
Мы уже обсуждали эту заметку. Ничего вспоминать не надо. Надо просто пролистать тему =)
ИМХО, в разделе “Маршрут 2 и маршрут 5” описывается возможность пассажиров доехать до пунктов назначения “старой пятёрки” – теперь им нужно пересаживаться с “5” на “2” на перекрестке Шевченко и Артёма “для едущих (здесь, мне кажется, источник путаницы, потому что, если бы было написано “ездивших” или “раннее ездивших” – вопросов бы у нас не возникало) от завода т. Петровского [через] угол Артёмовской до Б. Базарной”Там тире стоит. Если заменить тире косой чертой, как мы пишем сегодня, что получается? “Пересадка угол Артёмовской ул. и Шевченковской ул: для едущих от завода т. Петровского…” [или, в обратном направлении] “… / Уг. Артёмовской ул. до Б. Базарной и обратно”
Понимаете? То, есть, если были пассажиры, садившиеся на Артёма/Чкалова и ездившие до Чкалова/Короленко, теперь им надо было спускаться по Артёма до Шевченко на “пятёрке” и пересаживаться на “двойку”.На вокзалі в тупику бачу роз’їзд. Але в світлі того, що на Ширшова ми жодного разу не бачимо вагона на правій колії, я вже й не впевнений, чи можна було такий двоколійний тупик використовувати як роз’їзд.
UPD. Ну це я, звичайно, гіперболізував. Певна річ, що й можна було, й для цього його і зроблено.Перенесу сюда из “Инвентарных номеров”. Разъезд в тупике уменьшает интервал движения от “съезда” с двухпутки на однопутку до тупика, так как не обязательно ждать вагон “с оборота”. Всё это правильно до тех пор, пока нет прицепных вагонов. С прицепами обернуться в таком двухпутном тупике не пердставляется возможным.
Там тире стоит. Если заменить тире косой чертой, как мы пишем сегодня, что получается? «Пересадка угол Артёмовской ул. и Шевченковской ул: для едущих от завода т. Петровского…» [или, в обратном направлении] «… / Уг. Артёмовской ул. до Б. Базарной и обратно»
Понимаете? То, есть, если были пассажиры, садившиеся на Артёма/Чкалова и ездившие до Чкалова/Короленко, теперь им надо было спускаться по Артёма до Шевченко на «пятёрке» и пересаживаться на «двойку».На мій погляд, тут справа трохи в іншому. Міст і перехрестя Артемівська – В. Базарна – це межі тарифних зон. Кожна зона – 5 коп. Пункти пересадок навмисно влаштовано на одну-дві зупинки всередину середньої тарифної зони.
В оголошенні дуже плутає “Маршрут № 1 від вокзала до вул. Табірної 10 коп.” Що тут Табірна: тупик маршрута № 1 чи № 5? Буду вважати, що все-таки № 1, хоча це й дуже-дуже непевно. Тоді:
Пасажир з вокзала до моста, пересівши з 1 на 5 на Пастера плотить 10 коп. один раз у першому маршруті; якщо йому закортить і він пересяде на Горького – то заплатить другий раз 5 коп. у п’ятому маршруті. Пасажир з вокзала на Фабрику переходить пішки на Червонозаводську і їде у номері 5 за 5 коп. Якщо поїде траваєм, то заплатить 10 коп. у першому маршруті, пересівши на Пастера, не доплачуючи доїде до мосту. Далі, до Фабрики, на моє розуміння він може доїхати не доплачуючи, за ці ж 10 коп., але в оголошенні цього не сказано, тому я вигадав згаданий вище перехід пішки на Червонозаводську. Якщо ж він захоче пересісти на Горького, то заплатить ще й у п’ятірці 10 коп.
Так само, якщо пасажир їде не “назад”, а “вперед”. Якщо пасажир їде від вокзала на ріг В. Базарної – Артема і навіть в тупик п’ятірки, на Табірну, він може це зробити за 10 коп. Для цього він має пересісти саме на Пастера. Якщо він пересяде на Горького, або навіть на “чужому” пересадковому пункті – на розі проспекта і Артемівської, він має заплатити ще й у п’ятірці – до рогу В. Базарної і Артема 5 коп., далі до Табірної – ще 5 коп.
Аналогічно для пасажира, що пересідає на п’ятірку з двійки.
Аналогічно сплачуються поїздки у інших комбінаціях – напр., з Фабрики до Соборної площі. Тут треба пересідати саме на розі проспекта і Артемівської.… Разъезд в тупике уменьшает интервал движения от «съезда» с двухпутки на однопутку до тупика, так как не обязательно ждать вагон «с оборота». Всё это правильно до тех пор, пока нет прицепных вагонов. С прицепами обернуться в таком двухпутном тупике не пердставляется возможным.
Точно!
Якщо карти не брешуть, то розворот на вокзалі з’являється 1908 або 1909 року. Так може саме тоді й з’являються причіпні вагони у бельгійській компанії?
(За такого варіанта Ганц’и, ймовірніше за все, належали міській компанії)Тарифы – тарифами. Я о другом писал. А именно о том, что объявление это ни в коем случае не идёт вразрез с маршрутами, как мы их себе представляем.
У меня такой вопрос. В Вики в статье Днепровский трамвай написали за 1945 год, что 13 сентября возобновил работу 7й маршрут от пл.Островского до ДИИТа. Узкоколейный. И как ходил он в то время – скорее всего как и до войны, по Артёма, или по Шмидта, как и сейчас?
Вулицею Шмідта пішов ширококолійний у 1950 році, спочатку до петлі Базарної (Виконкомівська), а десь невдовзі і до ДІІТ’а.
А от щодо вузькоколійного – справді деякі уривчасті навіть не відомості, а, можна сказати, окремі слова в газетах підводять до думки, що у тому чи іншому вигляді довоєнні маршрути після війни ще працювали (це точно не стосується трійки, там схоже, на 1944 рік все залишалося так само, як воно зупинилося 20.08.1941, і до 1949 там нічого не ходило). А на сьомий маршрут Вокзал – Артема – ДІІТ, схоже, якось епізодично виходили вагони. А влітку 1948 ділянку Табірний базар – ДІІТ перешили на широку колію і з’єднали з лінією № 1. Там одразу пішли поїзди маршрутом Вокзал – ДІІТ, але який у нього був номер у 1948 році – наразі не беруся сказати, не виключено, що 7. З появою в місті КТМ/КТП, принаймні, під кінець 1949 року цей маршрут вже має номер 1. Але не можна виключати, що номером 1 він став одразу по перешиванню колії – в серпні 1948 року.
А колію на вул. Артема, а також треті рейки на коліях проспектами К. Маркса і Пушкіна можна бачити на фотографіях, як мінімум, 1951 року, якщо не пізніше.
- Вибачте , ви повинні увійти в систему , щоб відповісти в темі .